Справа № 738/963/19
№ провадження 2/738/335/2019
19 липня 2019 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Сова Т.Г.
секретаря Бреус Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Менської міської ради Чернігівської області, Стольненської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
У травні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до Менської міської ради Чернігівської області, Стольненської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно. Мотивували позивачі свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить частка в житловому будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за заповітом на дане майно є позивач ОСОБА_1 Фактично прийнявши спадщину, позивач ОСОБА_1 звернулася до Менської районної держаної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. В зв'язку з цим, позивач звернулася до Менського районного суду Чернігівської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 (1/3 частина будинку - як спадкове майно і 1/3 - належна позивачеві частка, як члену колгоспного двору). Позивач ОСОБА_2 , яка станом на 15 квітня 1991 року була зареєстрована в спадковому домоволодінні, просить визнати за нею право на 1/3 частку в житловому будинку з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 , як члена колгоспного двору та визнати за нею право власності на дану частину домоволодіння.
Позивачі в засідання не з'явилися, просили справу розглянути без їх участі та задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідачів - Менської міської ради Чернігівської області та Стольненської сільської ради Менського району Чернігівської області в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. В установлений в ухвалі строк представники відповідачів не надали суду відзив на позов, а також будь - яких заперечень щодо заявлених позовних вимог, що дає підстави суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ухвали судді від 03 червня 2019 року, суду була надана копія спадкової справи, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
За таких обставин, враховуючи наявність достатніх доказів в матеріалах справи, суд приходить до висновку про можливість винесення рішення по справі в підготовчому судовому засіданні, без участі учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Стольне Менського району померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Стольненської сільської ради Менського району Чернігівської області 05 жовтня 2015 року, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.6).
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, в якому зробила розпорядження, що все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, посвідченим секретарем Стольненської сільської ради Менського району Чернігівської області 18 жовтня 1999 року, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.7).
Згідно із законом УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" кожна сільська рада вела за встановленими формами по господарські книги (ст. 13 даного закону).
Відповідно до виписки з погосподарської книги № 3 за 1991 - 1995 роки, виданої Стольненською сільською радою Менського району Чернігівської області зазначено, що згідно по господарського обліку станом на 15.04.1991, житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , мав статус колгоспного двору, головою колгоспного двору була ОСОБА_3 - з 1968 по ІНФОРМАЦІЯ_1 (виписана у зв'язку зі смертю), членами колгоспного двору були: дочка ОСОБА_1 , зареєстрована з 1969 року по 08 травня 2012 року , онука ОСОБА_2 з 1989 року по теперішній час. Станом на 15 квітня 1991 року дане домоволодіння мало статус «колгоспний двір» (а.с.25).
Згідно п. 6 (а) постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що не втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військові службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Таким чином, право власності на майно колгоспного двору, що розташоване в АДРЕСА_1 збереглось за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних частках по 1/3 кожному.
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну їй 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 , отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1341/02-31 від 06.05.2019 (а.с.46, 57-71).
Встановлено, що будівництво будинку та надвірних споруд було завершено до набрання чинності Цивільним кодексом в редакції 2003 року. Тому враховуючи те, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, то для врегулювання даного спору слід керуватися нормами, що діяли на момент завершення будівництва, тобто ЦК УРСР в редакції 1922 року. У даному кодексі відсутні положення щодо обов'язкової державної реєстрації новозбудованого домогосподарства та положення, які б регулювали відносини пов'язані з колгоспними дворами.
Оскільки, у судове засідання надана довідка відповідно до якої житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , був колгоспним двором станом на 15 квітня 1991 року, то відносини мають регулюватися положеннями Цивільного кодексу Української радянської соціалістичної республіки у редакції 1963 року (далі ЦК УРСР).
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року зазначено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР в редакції 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок" право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.
З введенням в дію Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу України в редакції 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвалися згідно діючого на той час законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлено 08.11.2018 (а.с.19-23).
Згідно із звітом про оцінку майна житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 має загальну вартість 21506 грн. 00 коп. (а.с.28-44).
Позивачі в своїх позовних вимогах ставлять питання про визнання за ними права власності, а саме: за ОСОБА_1 на 2/3 частини домоволодіння, яка складається з спадкового майна після померлої матері (1/3 частина) і належної позивачеві частки як члену колгоспного двору (1/3), а за ОСОБА_2 на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями розташованого по АДРЕСА_1 , належну їй як члену колгоспного двору.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право по 1/3 частині, кожна, у вказаному будинку, як члени колгоспного двору, оскільки станом на 15.04.1991 року вони були зареєстровані в даному домоволодінні, разом з тим не надають суду доказів, які б перешкоджали їм в оформленні своїх часток у вказаному житловому будинку в органах, які здійснюють реєстрацію нерухомого майна. В зв'язку з цим вказані частки домоволодіння не є спадковим майном і заявлені позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Постановою Пленуму ВСУ №7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок", ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР, ст. ст. 10, 13, 76, 229, 258 - 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Менської міської ради Чернігівської області, Стольненської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , вартістю 7168 грн. 67 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.Г. Сова