Справа № 591/1743/18
Провадження № 2/591/201/19
10 липня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Майбороди А.О.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Казака М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора про визначення часток в праві спільної сумісної власності на квартиру, усунення від права на спадкування та визнання права власності на частину квартири, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 та свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її дочка ОСОБА_4 , останнім місцем проживання якої було АДРЕСА_1 . Заповіту за своє життя не складала. Спадкоємцями за законом першої черги є вона, мати померлої - ОСОБА_2 , та син померлої - ОСОБА_5 . Повідомляє, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в особі ОСОБА_6 , третя особа Перша Сумська державна нотаріальна контора, яке набрало законної сили після перегляду в Апеляційному суді Сумської області, було визнано недійсною її заяву про відмову від спадщини та встановлений додатковий строк на прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 подана нею до Першої Сумської державної нотаріальної контори своєчасно. Іншим спадкоємцем, що своєчасно прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4 , є її син - ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Заповіту за життя він не складав. Спадкоємцями за законом першої черги є вона, бабуся померлого ОСОБА_2 , по праву представництва, та дочка померлого - відповідач у справі ОСОБА_3 . Зазначає, що вони своєчасно звернулися до Другої Сумська державної нотаріальної контори - за місцем знаходження майна померлого з заявами про прийняття спадщини. Таким чином, відповідач є спадкоємцем ОСОБА_5 та його правонаступником.
Вважає, що син померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 не може бути спадкоємцем за законом померлої, та повинен бути усунутий від права на спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 за життя своєї матері не надавав їй допомогу в якій вона потребувала, бо перебувала у безпорадному стані, крім того, він не утримував свою матір, хоч вона потребувала матеріальної допомоги.
Повідомляє, що ОСОБА_4 втратила працездатність в 2004 році, в зв'язку з отриманням права на достроковий вихід на пенсію вона стала непрацездатною та їй була призначена пенсія. Вона з дочкою проживали разом однією сім'єю, бюджет складався з їхніх пенсій. ОСОБА_4 отримувала мінімальну пенсію і потребувала допомоги сина. В 2000 році ОСОБА_5 виїхав з місця проживання. Тривалий час він не з'являвся, та вона про нього взагалі нічого не знала. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2008 року ОСОБА_5 був визнаний безвісно відсутнім.
З 2013 року від спільних знайомих ОСОБА_4 вона дізналася, що ОСОБА_5 живий та мешкає в Дніпропетровській області. Після встановлення діагнозу її дочці, вони звернулися до нього за допомогою, як матеріальною, так і фізичною. Але відповіді від ОСОБА_5 не отримали.
Доводить до відома суд, що 05 листопада 2014 року ОСОБА_4 швидкою допомогою була госпіталізована до 5-ї міської лікарні з внутрішньою кровотечею, та згодом їй встановлено діагноз злоякісне новоутворення середньо грудного стравоходу з поширенням у кістки скелету, верхньої частини правої легені, хронічний виражений больовий синдром, інтоксикація. Біля 10 днів вона знаходилася на стаціонарному лікуванні. Після встановлення діагнозу, призначити лікування було недоцільно, фактично їй виписали помирати. З кожним днем її стан погіршувався і вона постійно потребувала допомоги і фізичної, і моральної, постійно потребувала побутової допомоги. ОСОБА_4 сама себе не могла обслуговувати: прати білизну, готувати їжу. Вона потребувала спеціального харчування, їй необхідно було колоти препарати для полегшення болю, і позивачу в 80 років прийшлося навчитися робити уколи. В травні 2015 року ОСОБА_4 потрапила в лікарню в зв'язку з погіршенням стану. Після виписки ОСОБА_4 сама не могла себе обслуговувати, вона з великими зусиллями пересувалася по будинку, не могла виходити на вулицю, їй призначено знеболюючі препарати. Весь цей час поки ОСОБА_4 тяжко хворіла, вона неодноразово зверталася до сина ОСОБА_5 за допомогою і пояснювала, що догляд за нею здійснює престаріла мати, якій дуже важко, та просила надавати їй допомогу, але ОСОБА_5 не з'являвся та допомоги не надавав.
За день до смерті мати телефонувала ОСОБА_5 та просила приїхати, та хоч чимось допомогти, але він не приїхав. Після смерті ОСОБА_4 позивач повідомляла ОСОБА_5 про смерть матері, але він на поховання не приїхав, та коштів на поховання не надав. Вона займалася похованням дочки, несла витрати на похорон.
Позивач зазначає, що ОСОБА_4 за станом здоров'я потребувала стороннього побутового догляду, постійного прийому лікарських препаратів, самостійно себе обслуговувати не могла, допомогу як фізичну, так і матеріальну отримувала лише від неї та сестри. Син померлої ОСОБА_5 жодного виду (матеріальної, фізичної, моральної, побутового догляду) допомоги померлій не надавав. Померла ОСОБА_4 та позивач проживали разом до дня смерті, вели сумісне господарство. Позивач самостійно, незважаючи на похилий вік та хвороби, здійснювала за нею догляд у зв'язку з її безпорадним станом, викликаним тяжкими захворюваннями. Вона здійснювала гігієнічний догляд, мила, прала, годувала, готувала їжу, купувала продукти, купували призначені рекомендовані дорогі медичні препарати, сплачувала належне медичне обстеження, самостійно сплатила за похорон, поминки померлої. Син померлої ОСОБА_5 у належному догляді жодного виду участі не приймав, маючи для того реальні можливості. ОСОБА_5 знав про безпорадний стан матері, зумовлений чисельними тяжкими хворобами, яка не могла самостійно забезпечити умови свого життя, потребувала стороннього догляду, допомоги, розумів свій обов'язок щодо надання допомоги, яка була необхідна для існування матері, мав реальну можливість надавати допомогу, однак свідомо ухилявся надавати їй потрібний догляд. ОСОБА_5 знав, що його мати проживає зі старенькою бабусею, яка теж є немічною та вимушена доглядити свою тяжко хвору дочку, але свідомо ухилявся надавати матері потрібний догляд.
За три дні до закінчення строку на прийняття спадщини - 09 лютого2016 року з'явився ОСОБА_5 , та почав чинити тиск на неї з метою перешкодити подати заяву про прийняття спадщини після померлої дочки ОСОБА_4 з метою отримати спадщину тільки на себе. Даний факт був встановлений рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року у справі №591/819/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсною заяви про відмову від спадщини, встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, встановлення факту належності правоустановлюючого документа.
Позивач вважає, що нею надано достатньо доказів того, що її дочка ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги, допомогу вона надавала сама. ОСОБА_5 - син померлої знав про стан матері, був обізнаний про необхідність надавати допомогу тяжко хворій матері, зобов'язаний за законом надавати таку допомогу, міг її надавати, але умисно ухилявся від виконання свого обов'язку.
Після смерті ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .
02 листопада 1994 року розпорядженням Сумського міськвиконкому № р4537, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 в спільну сумісну власність була передана квартира за адресою: АДРЕСА_1 . При передачі у власність житла було допущено помилку в написанні імені ОСОБА_4 . Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в особі ОСОБА_6 , третя особа Перша Сумська державна нотаріальна контора, яке набрало законної сили після перегляду в Апеляційному суді Сумської області, було встановлено факт належності правоустановчого документу ОСОБА_4 .
На даний час виникла необхідність отримати документи, що підтверджують право на спадщину за законом після померлої дочки. Позивач звернулася до Першої державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотконтора повідомила, що в зв'язку з тим, що померла за життя не визначила свою частку в спільній сумісній власності на квартиру, то тепер, після її смерті, виключно суд може визначити її частку в спільній сумісній власності на квартиру або за погодженням всіма спадкоємцями. Вважає, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті дочки та вимушена звернутися до суду за усуненням від спадкування після ОСОБА_4 її сина ОСОБА_5
ОСОБА_5 подав заяву про прийняття спадщини після померлої матері.
Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщини на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 . Вона, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем першої черги померлої, яка у встановлений законом строк прийняла спадщину та має право на спадкування після померлої за законом. В зв'язку з цим їй належить право власності на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 з часу відкриття спадщини. Але вона позбавлена права документально оформити своє право на спадщину.
Посилаючись на вказане, просить визнати частки в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі за ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 1/3 частину, ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/3 частину; усунути ОСОБА_5 від права на спадкування після померлої матері ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просить визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 після смерті дочки ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2018 року вказана позовна заява була залишена без руху та запропоновано позивачу усунути вказані недоліки.
27 квітня 2018 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 травня 2018 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04 липня 2018 року.
04 липня 2018 року підготовче засідання відкладено до 08 серпня 2018 року в зв'язку з неявкою відповідача.
08 серпня 2018 року підготовче засідання відкладено до 04 жовтня 2018 року в зв'язку з клопотанням представника відповідача про відкладення.
04 жовтня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Казак М.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги не визнає. Обставини, викладені в позовній заяві щодо ухилення ОСОБА_5 від надання допомоги спадкодавцеві (померлій ОСОБА_4 ), пов'язане з винною поведінкою ОСОБА_5 , який усвідомлював свій обов'язок, мав можливість його виконувати, але не вчиняв відповідних дій щодо піклування про матір не визнає. Зазначає, що ОСОБА_5 на момент виявлення захворювання у матері ОСОБА_4 мешкав у Дніпропетровській області, та про тяжке захворювання та смерть матері не був обізнаний. Про тяжке захворювання матері та її смерть ОСОБА_5 стало відомо в лютому 2016 року після приїзду до м. Суми. ОСОБА_5 не мав можливості допомагати матері. Докази можливості надання ОСОБА_5 допомоги позивачем не надано. Після приїзду в лютому 2016 року ОСОБА_5 стало відомо, що в належній йому квартирі (1/3) за адресою: АДРЕСА_1 проживають наймачі, і тому через нетривалий час був вимушений повернутися до Дніпропетровської області, де і помер. Твердження позивача щодо ненадання матері допомоги не відповідає фактичним обставинам. Спірна квартира на праві спільної власності квартира належала позивачу, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Доходи, які отримувались від здавання спільної квартири в найм ОСОБА_5 не отримував через те, що всі кошти привласнювались позивачем, якими вона і розпоряджалась. Посилаючись на зазначене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 94).
04 жовтня 2018 року у зв'язку з поданням відзиву на позов, а також відсутністю відомостей про направлення відзиву третій особі, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 08 листопада 2018 року.
19 жовтня 2018 року представник позивача подала відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач ОСОБА_3 нічого не може знати про відносини ОСОБА_5 та його матері та обставини справи, бо не бачила свого батька, практично, від народження. Її померла дочка знала про наявність в неї онуки, але теж її бачила за все життя може тричі. Мати відповідачки не підтримувала відносин ані з ОСОБА_5 , ані з сім'єю свого колишнього чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_1 після тривалої хвороби, померла її дочка ОСОБА_4 , останнім місцем проживання якої було АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 виїхав зі свого постійного місця проживання та тривалий час взагалі не підтримував стосунків з матір'ю. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2008 року ОСОБА_5 був визнаний безвісно відсутнім, так як тривалий час він був відсутній в місці свого постійного проживання. З 2013 року від спільних знайомих (сусідів, колишніх друзів-однолітків ОСОБА_5 ) ОСОБА_4 вона дізналися, що ОСОБА_5 живий та мешкає в Дніпропетровській області та надали його телефон. Після встановлення діагнозу її дочці, вона та ОСОБА_4 зверталися до нього за допомогою як матеріальною, так і фізичною. По телефону вони підтримували зв'язок з ОСОБА_5 . Її дочка по мірі того, як погіршувався її стан просила сина приїхати та надати допомогу, хоча б фізичну, бо позивач була вже стара та не могла впоратися з багатьма проблемами пов'язаними з пересуванням дочки. Треба було ходити до магазину, аптеки, викликати лікарів, забезпечувати дочку харчуванням, коли вона була у лікарні, прибирати, готувати їжу та безліч інших проблем, які необхідно вирішувати, коли людина тяжко хвора. Крім того її дочка потребувала не тільки догляду, а і моральної підтримки - просто посидіти поряд з нею та пожаліти. Для надання фізичної допомоги або моральної взагалі ніякі кошти не потрібні. Крім того, той факт, що ОСОБА_5 приїхав до м. Суми саме в останні 3 дні строку встановленого законом для прийняття спадщини свідчить про те, що він був обізнаний про час смерті матері. А його наступні дії щодо перешкоджання їй подати заяву про прийняття спадщини свідчить про намір позбавити її права на спадкування за дочкою. Вона зверталася до правоохоронних органів з питання погроз та перешкоджання з боку ОСОБА_5 . Рішенням суду були встановлені факти перешкоджання їй в поданні заяви про прийняття спадщини. Вважає, що заперечення щодо позову наведені в відзиві є необґрунтованими. Крім того, сама відповідач ОСОБА_3 не знає нічого про обставини справи, бо не підтримувала відносин з батьком. Викладені в відзиві обставини повідомлені особою, яка за дорученням ОСОБА_5 в лютому 2016 року переслідувала її та перешкоджала в зверненні до нотаріальної контори (а.с. 130-131).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 08 листопада 2018 року закрито підготовче провадженя, призначено справу до розгляду по суті на 24 січня 2019 року о15 год. 00 хв.
24 січня 2019 року в суді допитано свідка ОСОБА_9 , в зв'язку з необхідністю виклику та допиту свідків по справі оголошено перерву до 26 березня 2019 року.
26 березня 2019 року допитано свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , в зв'язку з необхідністю виклику та допиту свідків по справі оголошено перерву до 23 травня 2019 року.
23 травня 2019 року в зв'язку з необхідністю витребування доказів по справі, оголошено перерву до 01 липня 2019 року.
01 липня 2019 року в зв'язку з зайнятістю головуючого судді Сидоренко А.П. у розгляді кримінальної справи розгляд справи відкладено до 10 липня 2019 року.
10 липня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні.
Представник третьої особи Сумської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду сповіщений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 09 листопада 1994 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . Квартира зареєстрована Сумським міським бюро технічної інвентаризації і записана в реєстрову книгу №149 (а.с.16).
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_16 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її матір'ю зазначено: ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_17 (а.с. 19).
З копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 16 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_18 та ОСОБА_4 16 лютого 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області зареєстрували шлюб; прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с. 26)
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 16 березня 2018 року ОСОБА_20 та ОСОБА_4 , 27 червня 1985 року зареєстрували шлюб у Ковпаківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції; прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 (а.с. 27).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Після її смерті залишилась спадщина у вигляді частки нерухомого майна, а саме в квартирі АДРЕСА_2 .
Заповіту за життя ОСОБА_4 не склала. Спадкоємцями першої черги за законом є позивач, як мати померлої та ОСОБА_5 - син померлої.
23 вересня 2015 року позивач ОСОБА_2 склала та подала до Першої Сумської державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь її другої дочки (сестри померлої) ОСОБА_9 (а.с. 113).
15 грудня 2015 року ОСОБА_5 подав заяву про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 (а.с. 115).
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року у справі № 591/819/16-ц позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсною заяву, подану ОСОБА_2 , 24 вересня 2015 року до Першої Сумської нотаріальної контори про відмову від спадщини після померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис на якій був посвідчений 23 вересня 2015 року за р№169 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Івановою К.С. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті дочки ОСОБА_4 , тривалістю в три місяці з моменту вступу рішення суду по даній справі в законну силу. Встановлено факт належності ОСОБА_4 правовстановлюючого документу свідоцтва про право власності на житло, виданого 09 листопада 1994 року управлінням комунального майна і приватизації Сумського міськвиконкому на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в спільну сумісну власність на ім'я ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року залишено без змін (а.с. 20-22, 23-25).
З копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 16 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його матір'ю зазначена ОСОБА_4 , батьком - ОСОБА_18 ; актовий запис №1118, орган державної реєстрації: Ковпаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції (а.с. 28).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його матір'ю є ОСОБА_4 , батьком - ОСОБА_18 (а.с. 10,28).
Згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2008 року ОСОБА_5 визнано безвісно відсутнім (а.с.12-13, 201).
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_5 помер в с. Новоіларіонівське Синельниківського району Дніпропетровської області у віці 38 років (а.с.8).
Відповідач ОСОБА_3 є дочкою померлого ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 29).
16 червня 2016 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до Другої Сумської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.11, 110).
З довідки КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР від 12 березня 2018 року, яка видана у нотаріальну контору м. Суми, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , 1929 року народження була зареєстрована в період з 22 серпня 1989 року і знята з реєстрації 12 березня 2008 року. Знову зареєструвалася за даною адресоюз 23 травня 2017 року і по теперішній час (а.с.14).
З довідки КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР від 12 березня 2018 року, яка видана у нотаріальну контору м. Суми, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , 1977 року народження, був зареєстрований в період з 10 грудня 1993 року і знятий з реєстрації 06 лютого 2008 року за рішенням суду (а.с. 15).
З довідки КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР від 12 березня 2018 року, яка видана у нотаріальну контору м. Суми, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 уповноважений власник ОСОБА_4 , 1954 року народження, була зареєстрована в період з 17 січня 1989 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті була зареєстрована одна (а.с. 15).
З повідомлення Сумського об'єднаного управління пенсійного фонду України Сумської області вбачається, що ОСОБА_4 перебувала на обліку з 24 листопада 2004 року як одержувач за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На доту призначення пенсії значилася проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 . З 01 січня 2015 року по день смерті значилася проживаючою за адресою: АДРЕСА_4 . Виплата пенсії припинена з 01 вересня 2015 року у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 34).
Відповідно до довідки Сумського об'єднаного управління пенсійного фонду України Сумської області, ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 знаходилася на обліку в Сумському об'єднаному УПФУ Сумської області і отримувала пенсію за списком №2 при повному пільговому стажу, за період з січня 2014 року по грудень 2014 року, та з січня 2015 року по травень 2015 року у розмірі 1049,00 грн. щомісячно (а.с. 35).
Згідно довідки Управління у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 31 жовтня 2018 року №3727, відносно ОСОБА_5 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2016 року інформації про доходи немає (а.с.137).
Згідно виписки із медичної карти встановлено, що ОСОБА_4 діагностовано злоякісне новоутворення середньо грудного відділу стравоходу з поширенням у кістки скелету, верхньої частини правої легені, хронічний виражений больовий синдром, інтоксикація (а.с.30,31).
Згідно повідомлення Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня №1» гр. ОСОБА_4 , 1954 року народження, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 27 квітня 2015 року згідно заяви на обслуговування, надглядалася в поліклінічному відділенні №1 КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» у зв'язку з фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_4 . Дільничними лікарями-терапевтами огляд громадянки ОСОБА_4 в період з 27 квітня 2015 року до 12 серпня 2015 року проводився вдома за адресою АДРЕСА_4 . Призначалося симптоматичне лікування - знеболюючі препарати, проти блювотні засоби, спазмалітичні препарати. Хвора потребувала сторонньої допомоги та нагляду. З 13 травня 2015 року по 22 травня 2015 року знаходилась на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» (а.с. 32).
З повідомлення на ім'я ОСОБА_9 вбачається, що Відділ охорони здоров'я повідомив , що сестра ОСОБА_9 з 10 червня 2015 року знаходиться на лікуванні в умовах стаціонару вдома у поліклінічному відділенні №1 Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня №1». З моменту відкриття стаціонару ОСОБА_9 , як особа, що здійснювала догляд за хворою написала заяву про отримання знеболювальних засобів і виконання призначень лікаря, в якій просила дозволу на отримання наркотичних засобів для самостійного виконання призначень лікаря. З метою забезпечення максимально можливої якості життя хворої шляхом запобігання та полегшення страждань методами адекватного знеболення, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2013 року №333 «Про затвердження порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров'я» ОСОБА_9 було запропоновано введення розчину морфію хворій самостійно у час найбільшої потреби (а.с. 33).
Інших медичних довідок чи виписок з історії хвороби суду не надано.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що позивач є її матір'ю, а відповідач у справі є донькою її племінника. Пояснила, що позивач проживала з ОСОБА_4 - її рідною дочкою. У ОСОБА_4 був син ОСОБА_5 В 1997 році він одружився, в 1999 році народилася у них донька ОСОБА_4 . Зі слів сестри їй відомо, що сімейні стосунки не складалися, і вони розійшлися. ОСОБА_5 поїхав на заробітки. І у 2008 році вони уже не знали про його існування, цього ж року його було визнано безвісно відсутнім. В 2013 році через спільних знайомих, через друга, що проживав за адресою: АДРЕСА_5 ОСОБА_4 стало відомо телефон ОСОБА_5 та вони почали спілкуватися.У 2013 році вона уже хворіла. 05 грудня 2014 року викликали швидку допомогу, відвезли ОСОБА_4 до 5-ї лікарні, де вона пробула 10 днів, але лікуванню вона не піддавалась. В подальшому ОСОБА_5 спілкувався з матір'ю через свого знайомого ОСОБА_21 , ОСОБА_4 розповіла йому, що тяжко хвора, але він відмовився приїхати. Потім вони забрали ОСОБА_4 на АДРЕСА_4 і позивач за нею доглядала. Вони просили ОСОБА_5 приїхати, але він відмовлявся. За 1-2 дні до смерті він зателефонував, і сказав, що не приїде, бо його забрали в АТО.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Вони дали ОСОБА_5 телеграму, про те що померла його мати. Також суду пояснила, що вони зайняли гроші на поховання. 12 серпня 2015 року на її телефон поступив дзвінок від ОСОБА_5 , він був випивши, вона йому повідомила, що мати померла, і він сказав, що приїде, але так і не приїхав і на 40 днів не з'явився. З'явився ОСОБА_5 9-10 лютого 2016 року і почав вимагати документи, так як вступає в спадщину. Свідок пояснила, що позивач забезпечувала доньку весь час, навчилася колоти знеболююче. Не лише вона і позивач, а також сусіди приходили, і навіть вона колола уколи. Син ухилявся від своїх обов'язків.
Свідок уточнила, що сестрі діагноз установили 05 листопада 2014 року, вона мала безпорадний стан з 2013 року, сама себе не могла обслуговувати з квітня 2015 року, коли її виписали з лікарні, вона вже не могла підводитися з ліжка. ОСОБА_4 зверталася до сина, просила, щоб він приїхав, не грошима допоміг. Вона хотіла перевести свою частину квартири на нього, якби він надав їй догляд за нею. ОСОБА_4 не мала мобільного телефону, і вона спілкувалась з сином через ОСОБА_21 . У нього був мобільний телефон, коли ОСОБА_5 дзвонив він приходив, і ОСОБА_4 розмовляла з ним. ОСОБА_4 просила його приходити.
Свідок пояснила, що по телефону говорила ОСОБА_5 про те, що мати у безпорадному стані, і щоб він приїхав і доглядав, а він сказав, що його в АТО забирають. Це було 11 серпня 2015 року.
В 2004 році ОСОБА_4 вийшла на пільгову пенсію. Стан здоров'я був незадовільний, останні 2 роки вона лікувалася. ОСОБА_4 отримувала мінімальну пенсію. Говорила свідку що з пенсії ще й допомагає сину, бо він вимагав гроші, це вона говорила їй перед смертю. Вона казала, що він не працює, і йому треба гроші, вона потайки по 300-500 грн. здійснювала поштові перекази на адресу сина.
Свідок пояснила, що догляд за ОСОБА_4 здійснювала вона та її мати ОСОБА_2 Вона була присутня при розмові, коли через ОСОБА_21 ОСОБА_4 спілкувалась з сином ОСОБА_5 , і він сказав, що не приїде, бо немає коштів за що їхати, бо його беруть в АТО. Їй не відомо чим ОСОБА_5 займався в Дніпропетровській області.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона сусідка позивача, мешкає в АДРЕСА_6 . Коли ОСОБА_4 захворіла, бабушка її забрала до себе на Роменську. Сестра ОСОБА_9 також доглядала за нею, купувала ліки. Син не доглядав за матір'ю. Коли ОСОБА_4 захворіла, йому подзвонили, він сказав, що не приїде, іде в АТО. Коли вона померла, він також не приїхав ховати її. ОСОБА_4 пересилала сину гроші, брала кредити. Це вона їй розповідала, але ніхто про це не знав Пояснила, що у них був сусід ОСОБА_21 , якому син ОСОБА_4 сказав не давати його номер телефону, і він їй дзвонив і по телефону вона з сином розмовляла. ОСОБА_4 знала адресу у Дніпропетровській області, а телефон він їй не давав. ОСОБА_4 коли лежала, то ні у кого не просила допомоги, лише у ОСОБА_9 і бабусі. Свідок пояснила, що вона теж колола уколи ОСОБА_4 . Це було після лікарні, коли лікарі сказали, що її стан безнадійний. Десь з півроку вона колола уколи, ОСОБА_4 не могла себе обслуговувати, постійно лежала. ОСОБА_9 постійно прибирала, прала, годувала. Також пояснила, що ОСОБА_4 завжди намагалась щось допомогти сину. Син їй не допомагав, він любив випити, набрав кредитів. Це їй відомо зі слів позивачки. ОСОБА_5 перед смертю бачила його. Він тоді приїхав, казав, що в хороших відносинах з бабусею. ОСОБА_4 гроші пересилати хотіла і тоді, як була хвора, але вона їй сказала, що у неї ліки дороги, а вона ще й сину хоче допомагати.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_4 . Вона народилася у 1970 році, усі її сусіди жили АДРЕСА_11 , яка знаходяться поруч з АДРЕСА_4 , і вони один про одного все знали. Останнім часом син ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_4 поступив як нерідний син, довелося ОСОБА_2 за дочкою доглядати до самої смерті. ОСОБА_9 допомагала доглядати сестру після роботи, після 18-00 год. ОСОБА_4 дуже хворіла, коли їй потрібен став постійний догляд, вона переїхала до бабушки. Син, як поїхав у 2000 роках на заробітки, з'явився після смерті матері. З'ясувалося, що він проживав у Дніпропетровській області. Його мати ОСОБА_4 надсилала йому якісь кошти з пенсії, а він не міг приїхати. Вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вони з сусідкою ОСОБА_22 та ОСОБА_9 відсилали телеграму ОСОБА_5 .
Зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 він поїхав десь у 2008-2009 роках, і зник безвісти. У 2013 році вона знала, що його шукали з міліції. ОСОБА_4 почула від ОСОБА_21 , що він з сином держав зв'язок. Це було після того, як ОСОБА_4 захворіла, вона з ним зв'язалася, бо мобільного телефону у неї не було. Пояснила, що вони по-домашньому називали ОСОБА_8 Коли син подзвонив ОСОБА_21 , він приніс телефон до ОСОБА_4 , і вони розмовляли. ОСОБА_4 була лежачою, швидка приїжджала. Вона їй розповіла, що розмовляла з сином. Також свідок суду пояснила, що ОСОБА_4 хотіла, щоб син допомагав їй, бо вона йому грошові перекази робила. ОСОБА_4 її просила, десь у липні перед смертю зробити сину переказ на суму 300 грн., і вона зробила. І казала йому повідомити, що як буде спілкуватись повідомити йому ,що мати хворіє, і не зможе більше грошей переказати. Свідок пояснила, що ОСОБА_4 потребувала сторонньої допомоги десь 5-6 місяців до смерті. Казала , що їй важко їсти. Після того, як робили укол, вона могла пересуватися на невеликі відстані, але більше лежала. Також пояснила суду, що коли вона приходила до ОСОБА_4 , то вона казала, що з сином порозмовляла, просила його приїхати, а у нього там співмешканка з дітьми. Син дзвонив приблизно 1 раз на тиждень. ОСОБА_4 розповідала, що син знає про хворобу, але не може приїхати, бо має якісь проблеми. До смерті матері він не приїзжав. Коли ОСОБА_4 була слабою, десь за два тижні до смерті, вона хотіла, щоб син приїхав, а він сказав, що його в АТО викликають.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, лише при одночасному настанні таких обставин, як ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Відповідно до ст. 1224 ЦК України, право вимоги щодо усунення від спадкування належить особі, яка сама є спадкоємцем відповідної черги, або коли її право на спадкування виникає після усунення негідного спадкоємця від спадкування.
Такий висновок ґрунтується на тому, що у разі усунення негідного спадкоємця спадщина має перейти до іншого за чергою спадкоємця.
Відповідно до ч. 3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Згідно абзацу 3 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).
При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
З наданих суду доказів не встановлено факту умисного ухилення ОСОБА_5 від надання допомоги ОСОБА_4 , оскільки з встановлених обставин справи вбачається, що ОСОБА_5 , який проживав в Дніпропетровській області, не мав можливості надати допомогу спадкодавцю, оскільки не мав доходу. Незадовільний майновий стан батька відповідача спонукав до того, що ОСОБА_4 здійснювала перерахування грошових коштів на адресу свого сина, що підтверджено показаннями допитаних в суді свідків.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт можливості надавати допомогу ОСОБА_5 ОСОБА_4 , а тому не доведено його винну поведінку по відношенню до матері, яка перебувала у безпорадному стані.
Хоча ОСОБА_4 і перебувала в безпорадному стані та мала потребу в допомозі, проте крім позивача, яка є матір'ю спадкодавця, така допомога надавалася сестрою ОСОБА_4 - ОСОБА_9 .
Зазначене вказує на відсутність сукупності обставин, які є складовими для вирішення питання про усунення від права спадкування.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо усунення ОСОБА_5 від права на спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , не можуть бути задоволені, оскільки позивач не надала жодних належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_5 ухилявся від участі у догляді за хворою матір'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
За ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласниками або законом.
За ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370 ЦК України, частина друга статті 372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Таким чином для отримання свідоцтва про право на спадщину у вигляді частки квартири, яка знаходилась у спільній сумісній власності спадкодавця та інших співвласників, закон не вимагає визначення часток за кожним із них у судовому порядку.
Крім того, суду не надано доказів на підтвердження обставин того, що позивач, яка зверталася до нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 та померлим ОСОБА_5 , отримала відмову в видачі такого свідоцтва.
Отже позовні вимоги про визнання частки за померлими не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не є належним способом захисту порушених прав відповідно до ст. 16 ЦК України, а тому задоволенню не піддягають.
Позовна вимога про визнання за позивачем права власності на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 після смерті дочки ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про усунення ОСОБА_5 від права спадкування, щодо якої суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 04 травня 2019 року ОСОБА_2 було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2305 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток в праві спільної сумісної власності на квартиру, усунення від права на спадкування та визнання права власності на частину квартири відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2305 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Суми, пр. Шевченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 41854303.
Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2019 року.
Суддя А.П.Сидоренко