Провадження № 3/734/944/19 Справа № 734/2387/19
іменем України
20 липня 2019 року смт. Козелець
Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надішли від військової прокуратури Деснянського гарнізону, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , водій - санітар відділення забезпечення навчального процесу взводу забезпечення, солдат, військовий квиток НОМЕР_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-10 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 32 від 04.07.2019 року встановлено, що 29.12.2018 року в умовах особливого періоду при оголошенні наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 26.12.2018 року № 1096 «Про складання військової присяги молодим поповненням військових частин навчального центру у 2018 році», офіційно перед строєм відмовився від складання Військової присяги на вірність Українському народові у зв'язку з релігійними переконаннями, тим самим скоїв військове адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-10 КУпАП.
Дане порушення підтверджується матеріалами справи, а саме : протоколом про адміністративне правопорушення, актом службового розслідування, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судовому засіданні свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав повністю, та пояснив, що невиконання наказу командира, пов'язане з його релігійними вподобаннями.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію» від 15.01.2015 року №113-VIII, який набув чинності 20.01.2015 року, в Україні діє особливий період.
Згідно ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. За необхідності виконання завдань оборони України встановлюється ряд обов'язків, у тому числі й обов'язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників), окрім випадків віддання явно злочинного наказу.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, та зобов'язує додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів.
Таким чином, оцінюючи всі докази в сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-10 КУпАП, а саме відмова від виконання законних вимог командира (начальника), вчинена в умовах особливого періоду.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При визначенні виду і розміру стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, що відповідно до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 40-1, 172-10, 283, 284 , п.2 ч.1 ст. 278 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-10 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 7 (сім) діб.
Постанова може бути оскаржена в Чернігівського апеляційний суд через Козелецький районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.І. Іванюк