Справа № 333/4041/15-ц
Провадження № 2/333/7/19
Іменем України
15 липня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Дмитрієвої М.М.,
за участю секретаря Здановської К.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дмитрієвої Марії Михайлівни по цивільній справі №333/4041/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Запоріжжя», ОСОБА_3 про захист прав споживачів та визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору, -
У провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієвої М.М. перебуває цивільна справа № 333/4041/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Запоріжжя», ОСОБА_3 , в якому просить визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 07.09.2007 року до договору кредитної лінії № 203 від 27.08.2007 року.
15 липня 2019 року позивачем ОСОБА_1 до канцелярії суду була подано заяву про відвід судді Дмитрієвої М.М., яка була підтримана нею у підготовчому засіданні.
В обґрунтування заяви вказано, що суддя Дмитрієва М.М. розглядала цивільні справи №2-4790/11 та 333/6612/13 щодо виселення ОСОБА_1 з будинку та стягнення з неї заборгованості на корить КС «Запоріжжя» по підробленій додатковій угоді № 1 від 27 серпня 2007 року до Договору кредитної лінії № 203 від 27 серпня 2007 року
Під час розгляду вказаних справ суддею Дмитрієвою М.М. було відмовлено у задоволенні клопотання про проведення експертиз підпису додатків до додаткової угоди № 1 від 27 серпня 2007 року по договору № 203 від 27 серпня 2007 року, через що при прийняття рішення у справі, які на теперішній час перебуває на розгляді, додержання об'єктивного критерію неупередженості судді є очевидно неможливим.
Оскільки суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві довіру, враховуючи, що у позивача ОСОБА_1 склалося враження про упередженість та необ'єктивність судді Дмитрієвої М.М., що призведе у подальшому до негативних наслідків, з метою усунення сумнівів у реалізації права на справедливий судовий розгляд та законність судового рішення, позивав заявляє відвід судді Дмитрієвій М.М.
Крім того, позивач ОСОБА_1 у підготовчому засідання пояснила, що додаткова угоди № 3 від 07.09.2007 року до договору кредитної лінії № 203 від 27 серпня 2007 року, яка є предметом розгляду у цій справі, раніше досліджувалася у справах, які розглядала суддя Дмитрієва М.М. про виселення та стягнення заборгованості, по яким останньою ухвалені рішення, тобто суддя вже надала оцінку вказаному доказу.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення заяви про відвід заперечував, вказав, що вона є необґрунтованою.
Відповідач ОСОБА_3 , будучі належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, жодних заяв та клопотань, в тому числі про відкладення судового засідання, не подавала.
Вислухавши клопотання позивача та думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п. 1). Як зазначається у п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухвалених 17 листопада 2010 року, зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом» (п. 11).
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» визначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати відвід.
У рішенні «Гаусшильдта (Hauschildt Case)» вказано, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження, в обвинуваченого. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід.
Судом встановлено, що на розгляді у судді Дмитрієвою М.М. перебували цивільні справи № 2-4790/211 та № 333/6612/13.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2013 року первісний позов КС «Запоріжжя» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед КС «Запоріжжя» станом на 06.12.2012 року за договором кредитної лінії № 203 від 27.08.2007 року в розмірі 82363 гривень 22 копійки, із яких: 19345,47 гривень - заборгованість за кредитом, 63017,75 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом. Звернуто стягнення на предмети іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, площею 886 кв.м., що є власністю ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення здійснення продажу майна. Виселено ОСОБА_1 з житлового будинку АДРЕСА_1 зі зняттям даних осіб з реєстраційного обліку. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Запоріжжя» судовий збір в розмірі 917 гривень 7 3 копійки. Зустрічний позов ОСОБА_1 до КС «Запоріжжя» про визнання дій незаконними залишено без задоволення.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2014 року позов КС«Запоріжжя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Запоріжжя» заборгованість у розмірі 19345 гривень 47 копійок - сума кредиту, 66179 гривень 46 копійок - відсотків по кредиту, а всього 85524 гривень 93 копійки, та судовий збір у розмірі 855 гривень 24 копійки.
Під час ухвалення вищевказаних рішень про часткове задоволення позовних вимог КС «Запоріжжя» судом вже надавалась оцінка додатковій угоді № 3 від 07.09.2007 року до договору кредитної лінії № 203 від 27.08.2007 року.
У зв'язку із наведеним з метою уникненню сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду та вирішення справи у сторін, не порушення довіри до суду, суд вважає, що заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід судді підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 252, ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Дмитрієвої Марії Михайлівни по цивільній справі №333/4041/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Запоріжжя», ОСОБА_3 про захист прав споживачів та визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору - задовольнити.
Передати справу для її подальшого розподілу відповідно до ст. 33 ЦПК України.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали складено 19 липня 2019 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва