Справа №333/5635/15-к
Пр. №1-кп/333/105/19
Іменем України
18 липня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта - середня, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має на утриманні пристарілу маму, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,-
30 липня 2015 року 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, знаходячись на території винограднику, розташованого по вулиці Дослідна станція, 4-Б у м. Запоріжжі, шляхом вільного доступу, за допомогою заздалегідь заготовленої кувалди та металевої тачки, таємно викрав виноградні, стовбці, в кількості 15 штук, кожен з яких складається з трьох металевих прутів, загальною вагою 15 кг., згідно експертного висновку Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-3351 від 15.05.2018 вартість 1 кг. складає 15 гривень 00 копійок, загальною вартістю 225 гривень 00 копійок, які перебувають на балансі Національної академії аграрних наук України «Інститут олійних культур».
Однак, у зв'язку з тим, що його дії були помічені невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка повідомила в Комунарський РО ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про вчинення кримінального правопорушення, був затриманий працівниками міліції.
Тобто, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки його дії були припинені працівниками міліції.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_5 та кваліфікує дії останнього: за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), під час якого особа з причин, що не залежить від її волі, не вчинила усіх умисних дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладених вище та при цьому зазначив наступне, що вчинив крадіжку у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Представники потерпілого в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи суду не надходило.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені судом, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
При призначенні міри покарання, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесеного згідно ст. 12 КК України до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який позитивно характеризується за місцем проживання, не одружений, офіційно не працює, має на утриманні пристарілу маму, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, відшкодував матеріальні збитки, раніше не судимого, інші обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді штрафу.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349,369,373,374,376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК Українита призначити йому наступне покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн
Речові докази:
- виноградні стовбці у кількості 15 штук - повернути представнику потерпілого Національній академії аграрних наук України «Інститут олійних культур».
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1