Справа № 288/738/19
Провадження № 1-кп/288/88/19
17 липня 2019 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт.Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060270000059 від 11 березня 2019 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єлизаветівка, Тарутинського району, Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта професійно - технічна, не працює, не одружений, дітей на утриманні не має, громадянин України, українець, раніше судимий 25 квітня 2019 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за частиною першою статті 186 КК України до одного року позбавлення волі,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України,
За результатами досудового розслідування слідчим відділенням поліції на станції Фастів Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області по кримінальному провадженню № 12018110330000115 від 19.09.2018 до Фастівського міськрайонного суду Київської області направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за частиною першою статті 186 КК України.
Однак, ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 08 січня 2019 року близько 12 години 00 хвилин у ОСОБА_4 , який перебував у середині квартири АДРЕСА_3 , виник умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів та золотої каблучки, що належать ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 08 січня 2019 року близько 12 години 00 хвилин, перебуваючи у одній із кімнат квартири АДРЕСА_4 , що розташована за вищевказаною адресою, скориставшись вільним доступом та переконавшись у тому, що його дії не помітні для інших осіб, повторно викрав грошові кошти у сумі 900 гривень 00 копійок та золоту каблучку вагою 4,800 гр., вартістю 3163 гривні 68 копійок, які належать ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_4 розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 4063 гривні 68 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України визнав повністю, дав покази, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, оскільки вона за станом здоров'я не може пересуватися та потребує постійного догляду, що підтверджується довідкою виконкому Андрушківської сільської ради від 12 липня 2019 року № 776 та випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 10647 Обласної клінічної лікарні ім. Гербачевського, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення злочину, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз'яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно статті 349 КПК України.
Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною другою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставин, згідно статті 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
Обставиною, згідно статті 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання злочинам. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції частини другої статті 185 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням частини четвертої статті 70 КК України з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2019 року та вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд враховує, що ОСОБА_4 направлено для відбування покарання за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2019 року, і в даний час він утримується під вартою в установі виконання покарань № 8 м. Житомира, а тому по даному кримінальному провадженні запобіжний не обирається.
Судові витрати у кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не пред'явлено.
Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.
Речові докази відсутні.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не обирати.
Керуючись статями 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України і призначити ОСОБА_4 покарання за частиною другою статті 185 КК України у виді 1 (одного) року 11 (одинадцяти) місяців позбавлення волі.
На підставі частини четвертої статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2019 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 01 березня 2019 року, зарахувавши у строк відбування покарання перебування його під вартою.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1