Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/712/19
3/287/387/19
12 червня 2019 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука Миколи Васильовича, з участю секретаря Дворак Г.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 14.02.2002 року Олевським РВ УМВС України, українця, громадянина України, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -,
У протоколі про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2019 року серії ОБ №012971, складеному старшим сержантом поліції СРПП №3 Маневицького ВП Бомазюком В.В. зазначено, що 17.04.2019 року о 24 год. 40 хв. на авто-дорозі Р-14 в смт. Колки ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з рота, нестійка хода чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вимогу працівників поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 17.04.2019 року керував транспортним засобом без ознак алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся і проходив огляд за допомогою алкотестера «Драгер». Також зазначив, що працівники поліції його затримали на півтори години при тому, що він довгий час перебував в дорозі повертався додому тому на час огляду був стомлений .
Свідки за клопотанням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викликались в судове засідання, однак, на виклик суду не з'явилися.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченими ст. ст. 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно абз. 1, 4 п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» , що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись (згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року).
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
З відеозапису, який доданий до матеріалів справи, вбачається, що поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Драгер». На запропонований огляд водій погодився, результати використання алкотестера "Драгера" не зафіксовані. Однак працівники поліції наполягали на його неодноразовому використані. Після цього, водій ОСОБА_1 відмовився від продовження неодноразового огляду та підписання протоколу, при цьому відпускаючи водія поліцейський побажав водію ОСОБА_1 «щасливої дороги».
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 17 квітня 2019 року він разом із ОСОБА_1 їздив до м. Луцька і був присутній при огляді поліцейським на стан сп'яніння ОСОБА_1 в смт. Колки. Стосовно огляду дав свідчення, що ОСОБА_1 перебував в тверезому стані і проходив огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер».
Відповідно до ч.5 та 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 1 розділу ІІ зазначеної інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно п. 7 розділу І зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 8 розділу ІІ зазначеної інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Згідно п. 12 розділу ІІ зазначеної інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, на відеозапису відсутня читка вимога, щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я та відмова ОСОБА_1 у його проходженні та саме направлення для такого проходження.
Отже, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.ч. 5,6 ст. 266 КУпАП).
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.. 265-2 КУпАП України передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення частиною 1 ст. 130 КУпАП України, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку,якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора та за ч.1 ст. 266 КУпАП відсторонює водія від керування. Про тимчасове затримання та відсторонення водія від керування робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, згідно з яким "водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин".
В протоколі про адміністративне правопорушення від 17.04.2019 року не зроблений запис про тимчасове затримання транспортного засобу «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 . З відеозапису вбачається, як поліцейський бажає ОСОБА_1 «щасливої дороги». Зазначені обставини свідчать про не застосування поліцейським норму ст.. 265-2 КУпАП України, яка має бути застосована при вчиненні водієм порушення ч.1 ст.130 КУпАП України та відповідно до ч.1 ст. 266 КпАП водій має бути відсторонений від керування, що дає сумніві про те чи взагалі водій ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння та чи були підставі для такої перевірки.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є доведеною.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи та вивчивши надані докази в їх сукупності, вважаю, що діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 266 КУпАП суд не бере до уваги обставини зазначені в протоколі, а також пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та акт огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобі, оскільки вони спростовуються відеозаписом , з якого сліду, що водій ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння з використанням технічного засобу алкотестера "Драгера". При цьому результати використання не показувались ні понятим і не зафіксовані на відеозапису та в акті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області.
Суддя: М. В. Ковальчук