Іменем України
Справа № 240/8020/19
провадження у справі №2-а/0285/48/19
18 липня 2019 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1 ,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій протиправними, -
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області) щодо складання протоколу від 10 квітня 2019 року про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначає, що 10 квітня 2019 року за результатами проведеної перевірки старшим державним ревізором-інспектором відділу звернень платників податків ГУ ДФС у Житомирській області, відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, за змістом якого, 10 квітня 2019 року ОСОБА_2 , перебуваючи по вул. АДРЕСА_1 м. АДРЕСА_2 -Волинському, здійснювала продаж яєць без державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 58 ГК України. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем не було дотримано вимог 251, 255, 256 КУпАП, зокрема відсутнє посилання на фактичні дані, які характеризують суть правопорушення, а саме відсутність державної реєстрації. У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано свідків та доказів вини позивача, матеріалами справи не доведено здійснення позивачем господарської діяльності (регулярної, постійної або суттєвої діяльності з метою отримання доходу) та умислу на вчинення вказаного адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав (а.с. 29).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, керуючись ч п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 10 квітня 2019 року за результатами проведеної перевірки старшим державним ревізором-інспектором відділу звернень платників податків ГУ ДФС у Житомирській області, відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, за змістом якого, 10 квітня 2019 року ОСОБА_2 , перебуваючи по АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 м. Новограді-Волинському, здійснювала продаж яєць без державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 58 ГК України.
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 червня 2019 року вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, визнано малозначним; звільнено ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності та на підставі ст. 22 КУпАП їй оголошено усне зауваження, а провадження у справі закрито (а.с. 27).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 254 цього Кодексу, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 19 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як правового акта індивідуальної дії є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме те рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права та обов'язки позивача, то дії такого суб'єкта владних повноважень або його посадової особи, які здійснюються у процедурі, яка передує прийняттю рішення не можуть бути окремим предметом судового розгляду, так як такі дії не мають безпосереднього впливу на правовий статус особи, яка звернулась із позовом до суду за захистом свого порушеного права. Безпосередній вплив на обсяг прав такого платника має постанова про адміністративне правопорушення, яка приймається на підставі низки процесуальних дій посадової особи суб'єкта владних повноважень.
Отже, дії відповідача щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Обставини щодо правомірності дій посадової особи при складанні такого протоколу входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень (постанова про адміністративне правопорушення), а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.
Таким чином, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Саме такі висновки щодо застосування вищенаведених правових норм висловлені Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2018 року (№ 712/10317/17) та від 10 травня 2018 року (справа № 760/9462/16-а), які відповідно до вимог ч. 5 ст. ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом першої інстанції.
За змістом статей 9, 77, 242 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 є необґрунтованим, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій протиправними - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.
Рішення складено у повному обсязі та підписане 19 липня 2019 року
Суддя Т.Б. Сташків