Справа №295/10802/19
Категорія 31
2/295/2581/19
19.07.2019 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Житомирського апеляційного суду (адреса: м. Житомир, вул. С. Ріхтера, 24) про відшкодування моральної шкоди, -
Позивачзвернувся до суду з указаним позовом, у якому проситьстягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 200000 грн. на відшкодування моральної шкоди при розгляді його апеляційної скарги на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 10.04.2019 року у цивільній справі № 295/17192/18 за його позовом до Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позову зазначено, що при ухваленні Житомирським апеляційним судом постанови від 01.07.2019 року, якою провадження у справі було закрито, судом були допущені наведені у позовній заяві численні порушення норм процесуального права, чим заподіяно моральної шкоди.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, виявлено, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим необхідно відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Підстави, за наявності яких суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, визначені ч. 1 ст. 186 ЦПК України. Зокрема, пунктом 1 частини 1 вказаної статті визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як убачається з позовної заяви, вимоги позову обґрунтовані тим, що при розгляді апеляційної скарги позивача у цивільній справі № 295/17192/18 Житомирським апеляційним судом були допущені істотні порушення норм процесуального права, внаслідок чого йому було завдано моральної шкоди.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 757/43355/16-ц, від 20.03.2019 року у справі № 295/7631/17, а також Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.01.2018 року у справі № 454/2843/15-ц висловлено наступну правову позицію стосовно того, чи можуть суди та судді бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
У розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7, 9 частини першої статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Статтями 62, 126, 129 Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
У зв'язку з цим, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких по суті є оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законам порядках і їх виконання, нормами ЦПК України чи іншими законодавчими актами України не передбачено.
Зазначене відповідає вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.
У п. 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів викладено аналогічну позицію, де зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Також у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
За наведених обставин, оскільки розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких по суті є оскарження дій суду, пов'язаних із розглядом справи, нормами ЦПК України чи іншими законодавчими актами України не передбачено, а також суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі, за виключенням наведених вище випадків, тому позовна заява ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про відшкодування моральної шкоди не може розглядатися за правилами цивільного судочинства, у зв'язку з чим у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 186, 260, 353 ЦПК України, -
У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Семенцова