Справа №295/19577/14-ц
Категорія 26
2/295/807/19
11.07.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.
за участю секретаря Білінської Л.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" та Міністерства фінансів України до ТОВ "Оскар" та ОСОБА_1 , ТОВ "Роскар", треті особи ТОВ "Росток", ОСОБА_2 та Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про звернення стягнення на предмет іпотеки та витребування майна з незаконного володіння, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" та Міністерства фінансів України до ТОВ "Оскар" та ОСОБА_1 , ТОВ "Роскар", треті особи ТОВ "Росток", ОСОБА_2 та Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про звернення стягнення на предмет іпотеки та витребування майна з незаконного володіння . Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 ст. 56 ЦПК передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Отже, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для такого представництва. Обґрунтовуючи позов, прокурор посилався на те, що найбільшим беніфіціарним власником АБ "Укргазбанк" є держава в особі Міністерства фінансів України, що володіє 92,9998% статутного капіталу банку. Порушення позичальником кредитних зобов"язань, відчуження заставного майна, призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов"язань перед кредиторами, у тому числі державою в особі Національного банку України, та може поглибити кризові явища у банківські сфері та в державі в цілому.
Прокурор, звертаючись до суду, в даному випадку з позовом мав обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог ст. 76-78,80 ЦПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в даному випадку право подавати позовну заяву прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.
Розглянувши доводи прокурора про представництво ним в суді інтересів держави в особі ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" та Міністерства фінансів України, суд дійшов висновку про те, що прокурором в позовні заяві не доведено підстав для представництва ним в суді зазначених органів, як того вимагають норми права. Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави. В рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді №3-рп/99 від 08.04.1999), Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України). Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27). Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави". Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України). Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.
Відтак, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам та перевіряючи обгрунтованість наведених прокурором доводів в обгрунтування підстав для звернення його з позовом у даній справі для захисту інтересів держави, суд приходить до висновку, що прокурор не обгрунтував підстав представництва інтересів держави. Отже, позов прокурором пред'явлений в інтересах самостійної юридичної особи - ПАТ "Укргазбанк", яка, на думку суду, і має бути позивачем у справі, оскільки вказана юридична особа не була позбавлена права самостійно звернутись до суду за захистом своїх прав, однак визначена прокурором як особа в інтересах якої заявлено позов. Прокурором не надано суду належних та допустимих доказів, що ПАТ "Укргазбанк" не здійснює, або неналежним чином здійснює захист інтересів банку в даних спірних правовідносинах. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов у цій справі подано особою, яка не має процесуальної дієздатності. Пунктом 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
Крім того, судовому засіданні 11.07.2019 року представник ПАТ "Укргазбанк" заявив клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на ту обставину, що на сьогодні власником майна є ТОВ "Роскар" та з урахуванням вимог процесуального законодавства позов про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Вказану позицію підтримує Міністерство фінансів України, що підтверджується змістом листа № 10/43694 від 19.06.2019 року.
Керуючись ст.ст. 56, 257 ЦПК України, суд,-
Позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" та Міністерства фінансів України до ТОВ "Оскар" та ОСОБА_1 , ТОВ "Роскар", треті особи ТОВ "Росток", ОСОБА_2 та Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про звернення стягнення на предмет іпотеки та витребування майна з незаконного володіння залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 16.07.2019 року
Суддя Л.М. Чішман