Справа № 216/4497/19
Провадження 1-кс/216/4057/19
19.07.2019 м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке подав слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_6 , у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230001272 від 16 липня 2019 року, -
19.07.2019 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12019040230001272 від 16.07.2019, в ході досудового розслідування у якому встановлені наступні обставини події кримінального правопорушення.
Так, 16.07.2019 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в коридорі другого поверху гуртожитку АДРЕСА_1 , зустрів раніше знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав в цьому ж гуртожику.
Під час спілкування, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, обумовлених підозрою у вчиненні ОСОБА_7 крадіжки їх спільно зароблених грошових коштів, виникла сварка, в процесі якої у ОСОБА_4 виник намір на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.
В процесі сварки, приблизно о 18:40 16.07.2019 ОСОБА_4 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в коридорі другого поверху гуртожитку біля кімнати 8 буд.6 по вул. Січеславській в Покровському районі м. Кривого Рогу, реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні, зі значною силою завдав ОСОБА_7 , який знаходився звернутим до нього обличчям, не менше 1 удару кулаком правої руки в область обличчя, від отримання якого ОСОБА_7 впав на підлогу.
Після чого одразу, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір з мотивів раптово виниклої особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень небезпечних для життя і бажаючи їх настання, не переслідуючи за мету спричинити смерть, умисно, зі значною силою, наніс ОСОБА_7 , який знаходився в положенні лежачі на підлозі, не менше 4 ударів взутою ногою в область голови та животу - місце розташування життєво-важливих органів. Після чого ножем, який взяв у своїй кімнаті, умисно наніс не менше двох ударів в область грудної клітини ОСОБА_7 - місце розташування життєво важливих органів людини.
Після цього, ОСОБА_4 , виконавши всі дії, які вважав необхідними до доведення злочину до кінця та досягнення своїх злочинних намірів, припинив свої дії, та покинув місце вчинення злочину, а ОСОБА_7 цього ж дня з отриманими тілесними ушкодженнями бригадою швидкої медичної допомоги госпіталізовано до КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня №2" ДОР", де йому надано належну медичну допомогу.
Внаслідок умисних, злочинних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 заподіяні ТЯЖКІ тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субарахноідально-субдурального крововиливу, перелому кісток носу, множинних колото-різаних поранень грудної клітини, закритої травми черевної порожнини, забою передньої черевної стінки.
У скоєнні даного кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією ч.1 ст. 121 КК України, за ознаками "умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння", обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Інгулець Дніпропетровської області, українець, громадянин України, не одружений, не працює, раніше неодноразово судимий, останній раз 08.02.2017 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 15 ч.3, ст.185 ч.2, 185 ч.2 ст. 70 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.4 КК України за вироком Довгинцівського суду м. Кривого Рогу від 01.11.2016 року остаточно призначено до відбуття покарання 4 роки позбавлення волі, звільнено від відбуття покарання 21.03.2017 року з залу суду; також в провадженні суду перебуває три кримінальних провадження за ознаками ст. 185ч .2, ст. 185 ч.3 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
17.07.2019 року о 00.35 годин ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
17.07.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, із застосуванням насильства, тяжкого злочин проти життя та здоров'я особи, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, розмір застави в даному випадку визначати не доцільно, слідчий просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав та просить його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний, його захисник, кожен окремо, заперечували
щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд обрати запобіжний засіб у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. Підозрюваний свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає, крім того підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується такими доказами: протоколом огляду місця події від 16.07.2019, в ході якого вилучено ніж зі слідами РБК, липка стрічка зі слідами папілярних ліній, хустинка та покривало зі слідами РБК; довідкою КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2», в які зазначено, що потерпілій ОСОБА_7 з 16.07.2019 року знаходиться в відділення полі травми з діагнозом: закрита черепно-мозкова травми, забій головного мозку, субарахноідально-субдуральний крововилив, перелом кісток носу, множинні колото-різаних поранень грудної клітини, закрита травми черевної порожнини, забій передньої черевної стінки, показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які були очевидцями скоєння злочину.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора, суду.
Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_4 який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення, відсутність його тісних соціальних зв'язків, а також те, що ОСОБА_4 після спричинення потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, незважаючи на стан потерпілого до правоохоронних органів і заявою про вчинене кримінальне правопорушення не звернувся, потерпілому медичну допомогу не надав, що свідчить про його байдуже відношення до скоєного, з метою уникнення вказаного покарання, не маючи постійного місця роботи, не маючи міцних соціальних зв'язків, утриманців, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків досудового розслідування та судового розгляду.
Підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілих.
На теперішній час в ході досудового розслідування не встановлені усі ймовірні свідки злочину та не проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії за участю потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочин із застосуванням насильства, що супроводжувалось спричиненням потерпілому ОСОБА_7 ножових поранень небезпечних для життя, у потерпілого та свідків по даному провадженню є реальні підстави побоюватись за своє життя та здоров'я з боку ОСОБА_7 , тобто наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, також в провадженні суду перебуває три кримінальних провадження за підозрою ОСОБА_4 за ознаками ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України; у нього відсутнє постійне місце роботи та останній не має постійного джерела прибутку. Крім того, враховуючи, що злочин, у вчиненні кого підозрюється ОСОБА_4 не доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, останній зможе довести свій злочинний намір до кінця. У зв'язку з цим є всі підстави вважати, що він може чинити інші кримінальні правопорушення, зокрема корисливі з метою свого матеріального збагачення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Ураховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного, а також характер вчинених злочинів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками в справі, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя погоджується з наведеними слідчим підставами для застосування такого запобіжного заходу, оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші більш м'які запобіжні заходи у даних фактичних обставинах не є достатніми, тому що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає за необхідне скористатись правом не визначати розмір застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства (п.1 ч.4 ст.183 КПК України).
Керуючись ст. ст. 177, 183, 193-196, 369-372 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто до 14.09.2019 року включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1