Справа № 216/3164/18
провадження №2/216/1150/19
04 липня 2019 року
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бутенко М.В.
за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.
заочно розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі № 6 в приміщенні суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача -
18 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача.
Позов, на задоволені якого наполягав позивача, обґрунтований тим, що згідно договору № SK/SP-0079 від 06 травня 2017 року укладеного між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , який зобов'язався у термін 31 робочих днів з моменту укладання даного договору та проплати його вартості виконати зобов'язання по установці профілю балкону за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість договору складала 5742,00 грн. Цю суму вона (позивач) сплатила частинами до 19 липня 2017 року. Пунктом 3.2.1 цього договору передбачено, що "продавець не пізніше 31 робочих днів зобов'язаний забезпечити відвантаження та доставку товару за адресою Покупця після сплати повної ціни товару." Позивач свої зобов'язання за договором виконала. А відповідач до теперішнього часу зобов'язання за договором не виконав, хоча повинен був ще 22 червня 2017 року виконати заказ. Відповідач не бажає виконувати зобов'язання у добровільному порядку. На претензію позивача, відповідач надав відповідь, що затримка по поставці товару пов'язана із затримкою поставки конструкції з заводу - виробника продукції і обіцяв виконати свої зобов'язання до 31.07.2017 року, але обіцянку не виконав на теперішній час. Наразі прострочка за виконання умов договору складає з 22.06.2017 року по 18 червня 2018 року 361 день.
Згідно п. 4.3 договору "Продавець" повинен сплатити "Покупцеві" неустойку у розмірі 0,1 % від вартості договору за кожен день просрочки виконання умов договору. 0,1 % вартості договору складає 5,7 грн. За 361 день неустойка, яку повинен сплатити позивачу відповідач складає суму 2057,00 грн.
Тому позивач просить стягнути з відповідача сплачені нею грошові кошти за договором у розмірі 5742,00 грн., та неустойку за несвоєчасне виконання умов договору за 361 день на загальну суму 2057,00 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на задоволення заявлених вимог, у разі неявки відповідача,не заперечувала щодо винесення заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суд не повідомив. На підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивачки, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд дійшов висновку про заочний розгляд справи, оскільки у справі достатньо матеріалів про правовідносини, що виникли між сторонами, і позивач не заперечив проти такого порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про захист прав споживачів" законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Законом України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон) установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до статті першої Закону споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.
Як встановлено судом, 06 травня 2017 року між ОСОБА_1 як споживачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 як виконавцем, було укладено договір № SK/SP-0079 по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій на загальну суму 5742,00 грн.. Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві товар в асортименті та в кількості, встановлених Договором, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму визначену Договором.
На виконання п. 3.1.2 Договору ОСОБА_1 було сплачено грошову суму в розмірі 5742,00 грн., що підтверджується відповідним записом у Договорі
В строки, зазначені в п. 3.2.1. договору, відповідач зобов'язувався передати позивачу товар. Однак в зазначені строки відповідач належним чином погоджені в договорі SK/SP-0079 від 06.05.2017 р. умови не виконав.
Згідно пояснювальної записки доставка заказу за договором SK/SP-0079 планувалась на 22 червня 2017 року, але відвантаження заказаної конструкції перенесена на період з 24.07.2017 року по 31.07.2017 року. Причина затримки заводська перевірка наявності стандартів якості на виробництві, ліквідація бракованої партії матеріалів на переробку. Перевірка наявності вимог по ДСТУ здійснюється шляхом огляду на станках як окремих матеріалів та комплектуючих, так вже зібраних конструкцій.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою та належну якість продукції та обслуговування.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 849 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Отже, позивач має право звернутись до суду із даним позовом для захисту порушеного права, тому зважаючи на викладені обставини суд вважає, що відповідачем порушені істотні умови договору щодо термінів поставки та передачі у власність позивача вікон із ПВХ, а тому заявлені вимоги про та стягнення коштів, сплачених на виконання договору № SK/SP-0079 від 06.05.2019 р. є обґрунтованими. Належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву до суду та доказів на його підтвердження, не надав, тому враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За умовами ч. 2 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і споживачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У Законі України «Про захист прав споживачів» не визначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи із принципів цивільного судочинства і наявності у спірних правовідносинах сторони, як особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать закону.
Аналізуючи предмет та умови вищезазначеного Договору, можна дійти висновку, що він є договором купівлі-продажу. Правовідносини за даним видом договору за своїм характером належить до сфери регулювання Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до п. 4.3 Договору "Продавець" повинен сплатити "Покупцеві" неустойку у розмірі 0,1 % від вартості договору за кожен день просрочки виконання умов договору.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку про його правильність та законність, а відтак сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2057,00 грн. 0,1 % вартості договору складає 5,7 грн. За 361 день неустойка, яку повинен сплатити позивачу відповідач складає суму 2057,00 грн.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки позивач положеннями ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 629, 651, 849 ЦК України, ст.ст. 10, 12,13, 81, 141, 263, 265, 280-284 ЦПК України,суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ново - Слободка Запорізького району Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 грошові кошти розмірі 7799,00 грн., з яких 5742,00 грн. - сума сплачена за договором № SK/SP-0079 від 06.05.2019 р. та 2057,00 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.
Стягнути з Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Ново - Слободка Запорізького району Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: фізична особа - підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_2 .
Суддя: М.В. Бутенко