Справа № 194/1254/19
Номер провадження № 2-а/194/13/19
19 липня 2019 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді - Корягіна В.О.
за участю секретаря судового засідання - Аносової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в письмовому провадженні у залі суду міста Тернівки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до посадової особи інспектора чергового СРПП №2 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Приходько Володимира Леонідовича, третя особа: Павлоградський ВП ГУНП у Дніпропетровській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до посадової особи інспектора чергового СРПП №2 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Приходько В.Л., третя особа: Павлоградський ВП ГУНП у Дніпропетровській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі. Зазначив, що 28 березня 2019 року інспектором-черговим СРПП № 2 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Приходько В.Л. була складена постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 152812 за вмістом якої його було звинувачено в тому, що начеб то він 28 березня 2019 року об 10-00 год. на а/д м. Тернівка - с. Вербки, напроти шахти «Павлоградська» поза населеним пунктом керував автомобілем УАЗ 469 Б н/з НОМЕР_1 без включеного ближнього світла фар та ходових вогнів і на якому було встановлено газобалонне обладнання, яке не зареєстроване у встановленому у законом порядку та не маючи при собі страхового полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
З даною постановою він не згоден, оскільки про існування даної постанови він дізнався 01 липня 2019 року, коли в поштовій скриньці побачив конверт з ВДВС м. Тернівка, в якому знаходилася постанова про відкриття виконавчого провадження № 59282924 від 12 червня 2019 року, в якій зазначено, що виконавче провадження № 59282924 відкрито на підставі постанови № ДП18 152812, виданій 08 квітня 2019 року ВП ГУНП м. Павлоград.
01 липня 2019 року він звернувся до Тернівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, на підставі якого відкрито виконавче провадження та 01 липня 2019 року у відділі отримав копію постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, але дану постанову державний виконавець відмовився завірити належним чином.
Зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, оскільки постанова винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав: 28 березня 2019 року він перебував на а/д м. Тернівка - с. Вербки напроти шахти «Павлоградська», ремонтував на узбіччі свій автомобіль УАЗ 469 Б н/з НОМЕР_1 , до нього під'їхали працівники поліції та запитали «що він робить», та він повідомив, що зламався автомобіль, а тому ремонтує його, надав їм документи, вони перевірили їх та повернули йому назад. В його присутності працівники поліції ніякої постанови не складали, та про будь-які порушення не повідомляли. Про існування постанови він дізнався лише 01 липня 2019 року, крім того, в постанові зазначено, що він від підпису відмовився, але будь-які докази в «п. 8 до постанови додаються» відсутні. Відповідач виніс постанову відносно нього на вулиці (вказано в протоколі а/д м. Тернівка - с. Вербки напроти шахти «Павлоградська»), що підтверджується місцем розгляду справи, та оскільки в його присутності будь-яка постанова відносно нього не складалася, вважає, що відповідач позбавив його права довести свою невинність. Він не мав змоги надати свої пояснення про те, що ним не були порушені ПДР України, зауваження, свої докази та не міг скористатися правовою допомогою та іншими правами згідно Конституції та КУпАП.
Зазначає, що постанова складена за ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: за те, що він начебто поза населеним пунктом керував автомобілем УАЗ 469 Б н/з НОМЕР_1 без включеного ближнього світла фар та ходових вогнів і на якому було встановлено газобалонне обладнання, яке не зареєстроване у встановленому у законом порядку та не маючи при собі страхового полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак при огляді працівниками поліції документів, у нього в наявності був страховий поліс цивільно-правової відповідальності. Також, в його автомобілі відсутнє будь-яке газобалонне обладнання.
У зв'язку з чим позивач просить постанову про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 152812 від 28 березня 2019 року, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, в якій свій позов підтримує та просить його задовольнити, просить розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, та заперечує проти задоволення позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
В пункті 2 розділу ІІІ наказу №1395 від 07 листопада 2015 року затвердженого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» зазначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ст. 125, ст. 126 КпАП України, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
У відповідності до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ст. 125, ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частиною першою другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
З наведеного вбачається, що у випадку вчинення особами адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.
Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Отже, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015р. (справа №5-рп/2015), яким надано тлумачення словосполученням «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», суд вважає необґрунтованими, оскільки вже після прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення, норми КУпАП та, зокрема, ст.258 цього Кодексу зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджуються вимоги ч.4 ст. 258 КУпАП - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення.
Отже, відповідач мав право винести постанову про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121, ст. 125, ст. 126 КУпАП на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Однак, згідно ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Згідно принципу законності накладення адміністративного стягнення, підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності та застосування до неї заходів адміністративного стягнення є протиправність діяння (стягнення може бути накладено тільки тоді, коли в діянні особи встановлений склад правопорушення), а також протиправні діяння особи ознак правопорушення, передбачених конкретною правовою нормою, і кваліфікація цих діянь за відповідною статтею).
Отже, як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, зокрема, з копії постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО № 152812 від 28 березня 2019 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що 28 березня 2019 року об 10-00 год. на а/д м. Тернівка - с. Вербки, напроти шахти «Павлоградська» поза населеним пунктом керував автомобілем УАЗ 469 Б н/з НОМЕР_1 без включеного ближнього світла фар та ходових вогнів і на якому було встановлено газобалонне обладнання, яке не зареєстроване у встановленому у законом порядку та не маючи при собі страхового полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В той же час в постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО № 152812 від 28 березня 2019 року зазначено: «від отримання копії постанови відмовився».
Як вбачається з копії поліса № АК/9152116 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк його дії зазначено з 22 серпня 2018 року до 21 серпня 2019 року, страхувальник - ОСОБА_1 .
Тобто, на час складання постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО № 152812 від 28 березня 2019 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника наземного транспортного засобу, була застрахована.
Натомість, відповідачем в постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО № 152812 від 28 березня 2019 року не зазначено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а також, знаючи про час та місце розгляду даної справи, не надано до суду жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованих йому правопорушень, як-то відеозапису, фотознімків чи пояснень свідків. Таким чином, факт вчинення позивачем правопорушень інспектором патрульної поліції зафіксовано лише візуально під час здійснення контролю за дотриманням учасниками дорожнього руху ПДР України, а тому вказаний спосіб не є належним та допустимим доказом вчинення особою адміністративного правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а відтак не може бути використаний відповідачем як засіб доказування у суді.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З наведених обставин, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО № 152812 від 28 березня 2019 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 139, 205, 242-246, 286, 295 КАС України, ст.ст. 122 ч 2, 213, 222, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 278, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до посадової особи інспектора чергового СРПП №2 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Приходько Володимира Леонідовича, третя особа: Павлоградський ВП ГУНП у Дніпропетровській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ДПО18 № 152812 від 28 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду, у відповідності до ст.ст. 286, 297 та пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч. 2 ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення проголошено 19 липня 2019 року.
Головуючий суддя В.О. Корягін