Справа № 206/3481/19
Провадження № 3/206/1246/19
19.07.2019року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Малихіна В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ГУ ДФС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , керівника ТОВ "ТД "Ріал", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу № 396 від 02.05.2019 року, ОСОБА_1 вчинив порушення ведення податкового обліку, в частині заниження податку на прибуток на суму 10803 грн., у тому числі за 2017 рік - 10803 грн., згідно акту перевірки від 02.05.2019 року № 24244/04-36-14-17/39665141, дата вчинення - 23.02.2018 року, місце вчинення: 49000, АДРЕСА_2 область, м. АДРЕСА_2 , станом на 02.05.2019 року, місце вчинення: АДРЕСА_3 м АДРЕСА_2 . АДРЕСА_4 , чим порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
19.07.2019 року до суду адвокатом-захисником подано клопотання про закриття справи у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або "штрафна"), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення унеможливлюють встановлення суспільної небезпечності (шкідливості) діяння, протиправності, карності, вини особи.
Стаття 247 КУпАП, чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.
Такий висновок судді прямо переплітається з науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, а саме, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 23.02.2018 року, період, що перевірявся ГУДФС у Дніпропетровській області з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, таким чином, на момент розгляду вказаної справи, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.
Для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, достатньо встановити - вид правопорушення, наявність щодо нього спеціального законодавства; момент вчинення правопорушення; строк, що сплив з моменту вчинення правопорушення до моменту розгляду справи судом, провадження підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись п.7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 1, 9, 38, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з моменту проголошення.
СУДДЯ: В.В. Малихіна