2-о/241/108/2019
241/1036/19
09.07.19 року смт. Мангуш
Першотравневий районний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Демочко Д.О.
при секретарі Цукановій Л.П.
за участю:
присяжних Харебіної Т.В.
Ніколайчук Т.І.
заявниці ОСОБА_1
представника заявниці ОСОБА_2
заінтересованої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі договору діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Мангушська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання громадянина померлим, суд-
ОСОБА_2 ., який діє в інтересах ОСОБА_1 03.06.2019 звернувся до Першотравневого районного суду Донецької області із заявою про визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Мангуш, Мангушського району Донецької області померлою.
В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що мати заявника ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, заявник має рідного брата ОСОБА_3 та сестру ОСОБА_3 , яка у жовтні 1995 року пішла з будинку і по теперішній час не повернулась. Вказує на те, що у 2016 році за життя батько повідомив, що йому зателефонувала невідома особа та повідомила, що ОСОБА_3 загинула, однак де і при яких обставинах не повідомила. 19.03.2019 заявник звернувся до Мангушського ВП ГУ НП в Донецькій обалсті з заявою про те, що у 1995 році безвісті зникла при невстановлених обставинах сестра ОСОБА_3 . Визнання ОСОБА_3 померлою заявникові необхідно для оформлення спадщини після смерті їх батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявник та його представник в судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що восени 1995 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 не проживає. Крім того заначили, що зі слів батька останньої їм стало відомо, що ОСОБА_3 начебто померла у місті Ростові.
Суд, вислухавши думку заявника, його представника, заінтересовану особу, допитавши свідка, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.6).
24 вересня 1983 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила своє прізвище з " ОСОБА_11 " на " ОСОБА_12 "(свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Першотравневого району Донецької області) (а.с. 7).
Також судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3 виданого на ім"я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 14.03.2019 №00022342519 на ім"я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками останіх є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.8-9).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Першотравневого районного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.12).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Мангушським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).
Відповідно до актів обстеження проживання громадян домоволодіння АДРЕСА_1 від 08.01.2017, від 10.02.2018 та від 14.03.2019 складеного депутатом Мангушської селищної ради ОСОБА_13 А ОСОБА_14 в присутності свідків вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак не проживає за даною адресою(а.с. 14-16).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспрюваних прав.
Згідно п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно з положеннями статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
При цьому під відсутністю відомостей слід розуміти як прояви самої фізичної особи, так і виписки з готелів або інших місць можливого перебування такої особи, а також показання осіб, які бачили громадянина в тому чи іншому місці.
Законодавство виділяє ряд підстав, за наявності яких громадянин може бути оголошений померлим. До таких підстав належать:
- відсутність громадянина в місці постійного проживання протягом трьох років з дня отримання останніх відомостей про нього, а в деяких випадках, визначених законодавством, - протягом шести місяців;
- неотримання відомостей про місце перебування фізичної особи протягом визначеного законодавством часу;
- неможливість встановити, чи є живою фізична особа.
Для оголошення фізичної особи померлою потрібна наявність ряду умов, зокрема:
1) відсутність громадянина в місці його проживання;
2) довготривала відсутність відомостей про місце перебування такої фізичної особи;
3) звернення зацікавлених осіб до суду;
4) рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Слід зазначити, що оголошення громадянина померлим базується на презумпції смертності (тобто на припущенні, що громадянин, який відсутній, - мертвий).
В пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Отже, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Як вбачається із копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2019 до Мангушського ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із заявою про те, що при невстановлених обставинах у 1995 році безвісті зникла її рідна сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Дану подію Мангушським ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050710000118 від 19.03.2019 за ч. 1 ст. 115 КК України(а.с17).
Отже, будь- які дії щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_3 заявник почав проводити лише у березні 2019 року, після смерті батька, посилаючись на те, що їїсестра зникла у 1995 році, у період з 1995 року по 2019 рік, тобто близько двадцати чотирьох років, не намагалася взагалі встановити місцеперебування сестри, не подала заяву про оголошення її у розшук тощо, а визнання померлою ОСОБА_3 заявнику необхідно для оформлення спадщини після смерті батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, в актах обстеження проживання громадян домоволодіння АДРЕСА_1 від 08.01.2017, від 10.02.2018 та від 14.03.2019 складеного депутатом Мангушської селищної ради ОСОБА_15 взагалі не зазначено період не проживання ОСОБА_3 за вищевказаною адресою.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, враховуючи вказані вимоги закону, суд приходить до висновку, що заявником не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що її сестра ОСОБА_3 померла, нею не здійснювалися заходи щодо її пошуку протягом 1995-2019 років, не зазначено жодної підстави для оголошення фізичної особи померлою, а наявність обставин, які б мали загрожувати цій особі смертю або дають підставу припускати загибель від певного нещасного випадку, заявником не доведено. Особливістю при розгляді питання про визнання фізичної особи померлою не є просто фактична відсутність її за місцем проживання та втрата зв'язку з родичами, адже визнання особи безвісно відсутньою є крайньою мірою і може застосовуватися лише у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.13 та ч.3 ст.16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи у разі зловживання нею правом в будь-яких формах.
В даному випадку суд приходить до висновку, що звернення заявника із заявою викликана лише бажанням прийняти спадщину. Натомість, оголошення особи померлою не призначено для досягнення такої мети. Ці обставини свідчать про те, що в діях заявника існують ознаки зловживання правом.
Враховуючи те, що судом не встановлено достатніх підстав, які б надали суду можливість визнати ОСОБА_3 померлою, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Крім того, на думку суду, визнання особи померлою є крайньою мірою, передчасно обраним заявником способом захисту своїх прав, та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.
На підставі викладеного, керуючись статтею 46 ЦК України,статтями 12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268, 293-294, 305-309, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі договору діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Мангушська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання громадянина померлим- відмовити у повному обсязі.
Повний текст виготовлений 18.07.2019.
Апеляційна скарга на рішення Першотравневого районного суду Донецької області може бути подана до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.О. Демочко
Присяжні Т.В. Харебіна
Т.І. Ніколайчук