Справа № 214/3165/19
2/214/1956/19
Іменем України
(заочне)
12 липня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді Гриня Н.Г.,
при секретарі Печарник З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перша Криворізька державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про зняття арешту з нерухомого майна,
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , який був накладений постановою державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Саксаганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чаповою Л.В., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Серії АА № 953142 від 14.01.2003 року, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №3780630, та просить виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 25.09.2006 року за №3780630 вищевказану квартиру, а також просить судові витрати стягнути з відповідача на її користь.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначає, що позивачу на підставі Договору купівлі-продажу від 18.06.1999 року, належить квартира АДРЕСА_1 . В 2019 році вона вирішила подарувати дану квартиру своїй дочці, але отримала від приватного нотаріуса витяг №163640592 від 16.04.2019 року, згідно якого вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон на відчуження нерухомого майна міститься запис від 25.09.2016 року за №3780630 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Згідно вказаного запису №3780630 арешт на вказану квартиру накладено згідно Постанови АА №953142 від 14.01.2003 року, районним відділом державної виконавчої служби Саксаганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, тобто після укладення договору купівлі-продажу даної квартири. Після цього позивач одразу ж звернулася до Саксаганського ВДВС міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області, з заявою про зняття арешту з квартири, в порядку ст. 59 ЗУ ”Про виконаче провадження”.
Однак, листом від 16.04.2019 року позивачу було повідомлено, що згідно перевірки АСВП виконавчі документи за якими позивач являється боржником до відділу не надходили, та на виконанні не перебувають. Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 25.09.2016 року було накладено арешт на нерухоме майно за постановою АА №953142 від 14.01.2003 року (реєстраційний номер 3780630), а саме на вищевказану квартиру, за виконавчим провадженням де боржником є ОСОБА_2 . Надати більш детальну інформацію щодо підстав прийняття державним виконавцем рішення про винесення постанови про арешт майна боржника, не є можливим, оскільки всі завершені до 2016 року виконавчі провадження знищено у зв'язку зі сплином трирічного строку зберігання. Таким чином на належне позивачу майно було безпідставно накладено арешт, у зв'язку з чим вона вимушена була звернутися до суду з відповідним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про поважність причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлвся належним чином, причини неявки суду не відомі. Письмових пояснень у встановлений законом строку суду не надано.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів, з урахуванням думки позивача, за відсутності відповідача і постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно довідки №169591 від 10.04.2019 року, квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві приватної власності в КП ДОР ” Криворізьке БТІ ” в реєстровій книзі на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 18.06.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області (а.с.8-9).
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, міститься запис, реєстраційний номер обтяження №3780630 від 25.09.2006 року про арешт нерухомого майна належного ОСОБА_2 , де об'єктом обтяження є квартира АДРЕСА_1 , який вчинений на підставі постанови АА №953142 від 14.01.2003 року, виданої районним відділом державної виконавчої служби Саксаганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с.11,13).
Після цього позивач одразу ж звернулася до Саксаганського ВДВС міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області, з заявою про зняття арешту з квартири, в порядку ст. 59 ЗУ ”Про виконаче провадження”. Однак, як вбачається з відповіді №13.13-34/16619 від 16.04.2019 року, згідно перевірки АСВП виконавчі документи за якими позивач являєтесь боржником до відділу не надходили, та на виконанні не перебувають, а також надати більш детальну інформацію щодо підстав прийняття державним виконавцем рішення про винесення постанови про арешт майна боржника, не є можливим, оскільки всі завершені до 2016 року виконавчі провадження знищено, у зв'язку зі сплином трирічного строку зберігання (а.с.10).
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України, за положеннями якої під способами захисту суб'єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення; юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Таким чином, порушення прав, свобод чи інтересів особи повинне бути реальним, дійсним та існувати на момент її звернення до суду.
Стаття 12 ЦК України, передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.
Разом з тим, стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду з позовом за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням викладеного, для вирішення спору, який виник на підставі звернення до суду позивача, який вважає порушеними, невизнаними або оспореними свої, зокрема, майнові права, суду необхідно установити наявність у позивача такого права, факт його порушення і у зв'язку із зазначеним з'ясувати чи вірний спосіб захисту свого права обрану позивачем при зверненні до суду.
Статтею 20 ЦК України передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Таким чином, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Частиною 2 ст.16 ЦК України закріплений перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Разом з тим, зазначений в статті перелік способів захисту не є вичерпним.
Відповідно до абз.2 п.10 ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Положеннями ч.1, ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи те, що арешт на майно позивача ОСОБА_1 був накладений на підставі постанови АА №953142 від 14.01.2003 року про арешт майна боржника ОСОБА_2 , коли згідно Договору купівлі-продажу від 18.06.1999 року, квартира АДРЕСА_1 , вже належала на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 також враховуючи те, що на час звернення до суду із позовною заявою про зняття арешту з майна, належного ОСОБА_1 , виконавче провадження знищено, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що правових підстав, які б оправдовували доцільність подальшого застосування арешту, накладеного на нерухоме майно позивача не встановлено; враховуючи той факт, що арешт був накладений на підставі постанови АА №953142 від 14.01.2003 року про арешт майна боржника ОСОБА_2 , коли згідно Договору купівлі-продажу від 18.06.1999 року, квартира АДРЕСА_1 , вже належала на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , а також беручи до уваги те, що на час звернення до суду із позовною заявою про зняття арешту з майна, виконавче провадження знищено, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
При цьому, ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено порядок зняття арешту з майна боржника, у тому числі й за рішенням суду. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Також згідно ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Разом з тим, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 768,40 грн. (а.с.14)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12,13,19,23,141,142,263-265,268,273,315, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» редакції 1999, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перша Криворізька державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, а саме з квартири АДРЕСА_1 , належній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного на підставі Постанови Серії АА №953142 від 14.01.2003 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження №3780630 від 25.09.2006 року, виданої Відділом державної виконавчої служби Саксаганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 25.09.2006 року за №3780630, про арешт нерухомого манйа, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (адреса: 50065, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 41) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його складання.
Повний текст рішення складений 12.07.2019 року.
Суддя Н.Г. Гринь