Номер справи 237/2143/19
Номер провадження 6/237/91/19
12.07.19 року м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Кучко Я.Ю., розглянувши заяву заступника начальника Мар'їнського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області Климович О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -
24.04.2019 року до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшло подання заступника начальника відділу Мар'їнського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без вилучення паспортного документа.
В обґрунтування цього подання заявником зазначено, що на виконанні у Мар'їнському РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження 58581596 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-46147-49-У виданий 12.11.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 15819,54 гривень на користь Мар'їнського ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
З метою належного виконання рішень суду та усунення можливості уникнення боржником від сплати боргу, просить тимчасово обмежити боржнику право виїзду за межі України.
Представник Мар'їнського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Климович О.М. в судове засідання з'явилась та просила задовольнити клопотання з підстав, що наведені в ньому.
Дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що на виконанні у Мар'їнського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження 58581596 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-46147-49-У виданий 12.11.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 15819,54 гривень на користь Мар'їнського ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
Судовим виконавцем проведено ряд виконавчих дій: відкрите виконавче провадження, направлено запити щодо майна, що знаходиться у власності боржника, перебування у його власності чи користуванні земельних ділянок, транспортних засобів, тощо, та отримано відповідні дані, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України.
Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначено в ЦПК України ЗУ"Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно положень п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
За переконанням суду обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, в розумінні положення ст. 12 ЦПК України, підлягають доведенню.
Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Окрім того, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон, державний виконавець не надав доказів того, що боржник взагалі має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно бажає та має реальну можливість виїхати за межі України.
За таких обставин, за недоведеності факту ухилення боржника від виконання зобов'язання, подання задоволенню не підлягає, оскільки застосування заявлених обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування.
Позиція щодо неправомірності заборони виїзду за кордон без оцінки індивідуальних обставин боржника на підставі лише факту наявності невиконаного грошового зобов'язання, викладена також у рішенні ЄСПЛ у справі Хлюстов проти Росії.
Отже, підставою для постановлення ухвали про обмеження громадянина у праві виїзду закордон можливе лише за наявності судового рішення про стягнення заборгованості та ухилення виконання цього рішення суду боржником.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 6 ЗУ Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, керуючись ст.ст. 260, 441 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання заступника начальника Мар'їнського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області Климович О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я.Ю. Кучко