Справа № 185/8832/16-ц
Провадження № 2/185/38/19
іменем України
11 липня 2019 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гаврилова В.А.,
при секретарі Таран Н.Ю.,
з участю позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_1 , представника відповідача Кононенко ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства « Затишне місто» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просив визнати наказ про звільнення незаконним, поновити на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. Змінював позовні вимоги . Просив стягнути заробітну плату у сумі 296 928 гривень 43 копійок, моральну шкоду у сумі 500 гривень. Мотивувала позов таким. 28.09.2016 року її було звільнено у зв'язку з скороченням чисельності та штату працівників . При звільненні їй не пропонували вільні вакансії. На час звільнення вона хворіла.
Відповідач проти задоволення позову заперечував. У запереченнях посилався на таке. 28.09.2016 року позивачка була звільнена у зв'язку зі скороченням штату. При звільненні було виконано всі вимоги законодавства при звільненні. Позивачу пропонувались вільні вакансії. Знаходження позивача на лікарняному спростовується тим, що позивач 28.09.2016 року пропрацювала повний робочий день, по закінченню якого отримала трудову книжку. Крім того приймала участь у засіданні комісії, яка розглядала її заяву про її переведення на посаду заступника начальника дільниці. Доказів заподіяння моральної шкоди позивачка не надала. Позивачем порушений місячний строк позовної давності передбачений ст. 233 КЗПП України встановлений для звернення до суду при звільненні. Позивач звільнена 28.09.2016 року. До суду звернулась 02.11.2016 року. Клопотань про поновлення строку не заявив, що є підставою у відмові в задоволенні позову.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали , дали пояснення аналогічні викладеним у позові. Позивачка визнала факт пропонування їй вакантних посад. Показала, що до лікаря зверталась 28.09.2016 року. Визнала факт відпрацювання повного робочого часу 28.09.2016 року та отримання трудової книжки в кінці робочого часу. Пояснень, чому не повідомила представників відповідача про перебування на лікарняному 28.09.2016 року не дала.
Представники відповідача позов не визнали, дали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Суд вислухавши учасників, дослідивши докази приходить до такого.
Позивачка працювала на посаді начальника договірного відділу Комунального підприємства « Затишне місто».
Наказом № 321 від 21.07.2016 року на підприємстві було запроваджено скорочення штатних одиниць . Вказаний факт підтверджено копією наказу./а.с.62-63/
Рішенням комісії по скороченню штатів від 22.07.2016 року встановлено, що начальник договірного відділу ОСОБА_4 підлягає скороченню. Вказаний факт підтверджено копією рішення ./а.с.64-65/
Наказом № 325 від 27.07.2016 року прийнято рішення про попередження ОСОБА_1 про звільнення. Вказаний факт підтверджено копією наказу./а.с.66/
28.07.2016 року ОСОБА_1 попереджено про звільнення. При попередженні їй були запропоновані вакантні посади. Вказаний факт підтверджено копією попередження./а.с.74-75/
Факт наявності вакантних посад на 28.09.2016 року підтверджено відповідачем наданим суду переліком посад.
28.09.2016 року ОСОБА_1 подала заяву, якою погодилась на переведення на посаду заступника начальника дільниці благоустрою. Вказаний факт підтверджено копією заяви./а.с.76/
28.09.2016 року на засіданні комісії по скороченню штатів, за участю ОСОБА_1 , було прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_1 посаді заступника начальника дільниці благоустрою. Вказаний факт підтверджено копією протоколу. /а.с.79-80/
28.09.2016 року ОСОБА_1 відпрацювала повний робочий день,по закінченню робочого дня, отримала трудову книжку, була звільнена. Вказаний факт визнаний сторонами.
Статтею 40 КППЗ України встановлено що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Статтею 49-2 КЗпП України встановлено що Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Викладене приводить суд до висновку про те, що звільнення позивача було проведено у відповідності діючого законодавства.
Доказів того, що позивачку було звільнено з порушенням суду не надано.
ОСОБА_4 заявила,що на час звільнення хворіла.
Як доказ наявності захворювання надала суду лікарняний від 28.09.2016 року.
Вказаний доказ суд до уваги не приймає з наступних підстав.
Позивачка про наявність захворювання не повідомила представників відповідача і пропрацювала весь робочий день.
Після одужання та отримання лікарняного позивачка не пред'явила лікарняний відповідачу для отримання коштів за знаходження на лікарняному. Лікарняний не пред'явлений відповідачу до теперішнього часу.
Позивачка не надала суду докази того, що вона зверталась до лікаря в робочий час, до звільнення. Отримання позивачки лікарняного після звільнення не може вважатись обставиною при якій особа не може бути звільнена (ч. 3 ст. 40 КЗпП України).
За наявності лікарняного позивачка поставила б до відома представників відповідача.
Викладене свідчить про те, що на час звільнення позивачка не вважала себе такою, що перебувала на лікарняному, оскільки не скористалася ним у встановленому порядку.
При зверненні до суду позивачка не посилалась на наявність лікарняного.
В позовній заяві та уточненій позовній заяві від 25.11.2016 року посилань на те, що копія лікарняного додається до позовної заяви не має.
Судом не приймалось рішення про залучення вказаного лікарняного до справи у якості доказу.
Пунктом 6 частини 2 статті 119 ЦПК України ( в редакції 2004 року) встановлено, що позивач у позові повинен зазначити докази , що підтверджують кожну обставину.
Вказане приводить суд до висновку про те, що на час звернення до суду такого доказу як лікарняний у розпорядженні позивача не було, оскільки позивачка має юридичну освіту, працювала начальником договірного відділу то вона двічі помилитися не могла, забувши послатись на вказаний доказ.
Викладене приводить суд до висновку про те, що суду не доведено, що на час звільнення позивачка перебувала на лікарняному.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд вважає, що позивачка вказану вимогу не виконала , так як не надала докази які підтверджують обставини на які вона посилалась.
Позивачка була звільнена 28.09.2016 року.
До суду позивачка звернулась 02.11.2016 року.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Викладене свідчить про те, що позивачкою було пропущено строк для звернення до суду.
Позивачкою не заявлялось клопотання про поновлення строку для звернення до суду.
Представником позивача заявлено про застосування наслідків пропуску.
Викладене приводить суд до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Затишне місто» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 19.07.2019 року.
Позивач: ОСОБА_5 , АДРЕСА_1
Відповідач: Комунальне підприємство «Затишне місто», м. Павлоград, вул.Шевченко,63.
Суддя: В. А. Гаврилов