ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2019Справа № 910/6464/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Толочкевича Михайла Івановича
до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Приватного
акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок
України «Укрпрофоздоровниця»
про стягнення 106 322, 59 грн.,
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Фізична особа - підприємець Толочкевич Михайло Іванович (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 106 322, 59 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено договір підряду № 98 від 16.11.2018, згідно з яким позивачем виконані будівельні роботи, які відповідачем у встановлені Договором строки оплачені не були. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/6464/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14 червня 2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що позивачем було порушено пункт 5.2. Договору, оскільки робота виконана з порушенням встановлених Договором строків та неналежним чином. Відповідно до результатів перевірки стану фінансового-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року від 05.02.2019 виявлено масу порушень та невідповідностей у веденні господарської діяльності підприємства, що і стало підставою для розірвання контракту з керівником та звільнення його з посади з 06.03.2019 року. З огляду на вищевикладене та враховуючи підписання акту прийому виконаних робіт від 04.03.2019 року, тобто на передодні звільнення, відповідач вимушений був зробити перевірку документів щодо проведених робіт та фактичне виконання робіт шляхом проведення експертизи. Відповідно до висновку про вартість (витягу зі Звіту про оцінку № 22 від 09.06.2019), складеного оцінювачем Приватного підприємства «Профоцінка», вартість ремонтних робіт приміщення корпусу № 1 кімнати 601 складає 58 500, 00 грн.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
16 листопада 2018 року між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) було укладено договір підряду № 98 (далі - Договір), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи у відповідності з умовами даного Договору. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її. Предмет договору - ремонт корпусу № 1, кімната 601. Склад та обсяги робіт згідно локального кошторису.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що вартість робіт відповідно затвердженій договірній ціні і локальному кошторису становить 106 332, 59 грн.
Згідно з пунктами 4.1.- 4.3. Договору Замовник розраховується наступним чином. Після підписання даного Договору Замовник перераховує аванс в розмірі 50% від суми Договору. Оплата робіт виконується за фактично виконані обсяги згідно акту приймання виконаних робіт. Замовник зобов'язаній оплатити виконані роботи протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
На виконання умов Договору позивачем виконані підрядні роботи на суму 106 322, 59 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року (ф. КБ-2в) від 04.03.2019, а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) за березень 2019 року від 04.03.2019.
Крім того, згідно з актом прийняття об'єкта в експлуатацію, підписаним позивачем та представниками відповідача (головним лікарем Владимировим О. А. та заступником головного лікаря з технічної частини Стовпник Р.В. ), на підставі представлених документів (проектно-кошторисна документація, акти виконаних робіт та ін.) сторони визначили, що монтажні роботи на об'єкті виконано підрядником у повному обсязі, згідно існуючих Державних будівельних норм і правил та інших нормативних документів діючого законодавства України, вважати будівництвом об'єкта готовим до експлуатації. Загальна вартість виконаних робіт 106 322, 59 грн. Вартість основних засобів, які приймаються до експлуатації, складає 106 322, 59 грн.
Проте, в порушення умов Договору відповідач виконані позивачем роботи у встановлений строк не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 106 322, 59 грн.
У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось судом вище, пунктом 4.3. Договору на відповідача було покладено обов'язок оплатити виконані позивачем роботи протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За таких обставин, оскільки відповідач прийняв виконані позивачем роботи, однак в обумовлений Договором строк не оплатив їх вартість, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, відповідний борг в сумі 106 322, 59 грн., який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з відповідача в судовому порядку.
Надаючи відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України правову оцінку викладеним відповідачем у відзиві на позов аргументам щодо відсутності у нього правових підстав для оплати виконаних позивачем роботи, суд зазначає наступне.
Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно з пунктом 6.1. Договору у випадку надання обґрунтованих вимог щодо якості робіт, складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, ким, коли та які саме недоліки були виявлені в якості виконаних позивачем робіт, а також не надано доказів звернення до позивача з вмотивованими запереченнями щодо обсягу та якості виконаних робіт.
Як зазначалось судом вище, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року форми КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та акт прийняття об'єкта в експлуатацію підписані представниками сторін без зауважень та заперечень, і не містять жодних зауважень відповідача щодо обсягу та якості виконаних позивачем робіт.
За приписами частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України на замовника покладено обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків - негайно про них заявити.
Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки у виконанні робіт (за наявності таких) не звільнений від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.
Отже, судом встановлено, що відповідач не надав доказів наявності у нього зауважень щодо виконаних позивачем робіт за договором як до підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, так і після підписання акта прийняття об'єкта в експлуатацію.
Наданий відповідачем висновок про вартість (витяг зі звіту № 22 від 09.06.2019), складений 09.06.2019 року на замовлення позивача Приватним підприємством «Профоцінка» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 1232/17) на дає можливість суду дійти беззаперечного висновку про те, що вартість виконаних позивачем робіт складає 58 500, 00 грн., оскільки він складений через 2 місяці після фактичного виконання позивачем робіт, а з його змісту не вбачається, на підставі яких саме договорів, актів приймання-передачі та зведених кошторисів оцінювачем було визначено фактичну вартість проведених робіт та будівельних матеріалів, використаних під час ремонту кімнати № 601 (площею 35,4 м.кв.) корпусу № 1 клінічного санаторію «Жовтень», за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Конча-Заспа, 27 км. Столичного шосе, який саме обсяг виконаних робіт тощо. При цьому, повного звіту про оцінку № 22 від 09.06.2019 відповідачем надано не було.
Також не може бути прийнятий судом до уваги витяг з акту перевірки від 05.02.2019, оскільки він жодним чином не підтверджує факт порушення відповідачем умов договору щодо обсягу та якості виконаних підрядних робіт, з його змісту не вбачається ким, коли та які саме недоліки були виявлені в якості виконаних позивачем робіт.
При цьому, суд зазначає, що звільнення керівника відповідача не є підставою для звільнення від виконання умов договору з боку відповідача.
Посилання відповідача на затримку позивача в проведенні підрядних робіт судом до уваги не приймаються, оскільки виконання позивачем підрядних робіт з порушенням встановлених умовами Договору строків жодним чином не нівелює обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи.
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.
Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Толочкевича Михайла Івановича до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заборгованості в сумі 106 322, 59 грн. задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (03084, місто Київ, Конча-Заспа, Столичне шосе, 27 км; код ЄДРПОУ 02583744) на користь Фізичної особи - підприємця Толочкевича Михайла Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 106 322 (сто шість тисяч триста двадцять дві) грн. 59 коп. та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 19.07.2019 року.
Суддя В.С. Ломака