ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.07.2019Справа № 910/2034/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» (04080, м.Київ, ВУЛИЦЯ НИЖНЬОЮРКІВСЬКА, будинок 81)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» (01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПАВЛІВСЬКА, будинок 9) зобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги
Представники:
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: не з'явились;
Публічне акціонерне товариство «БАНК БОГУСЛАВ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» (надалі також - «Відповідач») про зобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для включення в проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» кредиторських вимог Позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 року відкрито провадження у справі №910/2034/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2019 року.
19.03.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
В судове засідання 20.03.2019 року з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, відкладено підготовче судове засідання до 17.04.2019 року.
В судове засідання 17.04.2019 року з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання до 08.05.2019 року.
08.05.2019 року підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 року підготовче засідання призначено на 22.05.2019 року.
В судове засідання 22.05.2019 року з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.06.2019 року.
В судове засідання 12.06.2019 року з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання,оголошено перерву в судовому засіданні до 10.07.2019 року.
09.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 10 липня 2019 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 12.06.2019 року та поверненням на адресу суду поштового конверту, надісланого на адресу Відповідача.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» є 01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПАВЛІВСЬКА, будинок 9.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/2034/19 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Що стосується Клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи, Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Подане Позивачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника Позивача в судове засідання, задоволенню не підлягає, оскільки вказана причина не може бути визнана судом поважною, так як чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Позивача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду. Крім того, до заяви про відкладення розгляду справи Позивачем не додано жодних доказів на підтвердження перебування представника Позивача в іншому судовому процесі.
Приймаючи до уваги, що Позивач та Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
В судовому засіданні 10 липня 2019 року на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
19.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК БОГУСЛАВ» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №15/01-КР-14/2015, відповідно до умов якого Банк на умовах, передбачених цим Договором, відкриває Позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі 3500000 грн., в межах якої надає Позичальнику в користування грошові кошти, зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 27% річних. (а.с.18-29)
Договорами №1 від 01.06.2016 р., №2 від 01.12.2016 р., №3 від 15.02.2017 р., №4 від 16.05.2017 р., №5 від 01.08.2017 р. до Кредитного договору №15/01-КР-14/2015 від 19.08.2015 року Сторони вносили зміни та доповнення до договору. (а.с.30-34)
Крім того, 05.07.2017 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК БОГУСЛАВ» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "«ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» (Позичальник) було укладено Договір про надання овердрафту №15/05-ОВ-10/2017, відповідно до умов якого Банк в порядку, передбаченому цим Договором, надає Позичальнику овердрафт з лімітом в розмірі 750000 грн. для оплати розрахункових документів Позичальника по рахунку при відсутності або недостатності власних коштів Позичальника на рахунку. Позичальник сплачує фіксовану процентну ставку за користування овердрафтом у розмірі 25% річних. (а.с.35-39)
На підставі рішення Правління Національного банку України від 06 листопада 2017 року № 708-рш/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК БОГУСЛАВ» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06 листопада 2017 року № 4928 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «БАНК БОГУСЛАВ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» запроваджено процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК БОГУСЛАВ» (далі - АТ «БАНК БОГУСЛАВ» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 13 год. 00 хв. 06 листопада 2017 року до 05 грудня 2017 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 30 листопада 2017 року № 774-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК БОГУСЛАВ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 01 грудня 2017 року № 5267 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК БОГУСЛАВ» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК БОГУСЛАВ» (далі - АТ «БАНК БОГУСЛАВ») з 01 грудня 2017 року до 30 листопада 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «БАНК БОГУСЛАВ», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Єрмаку Валерію Олександровичу строком на один рік з 01 грудня 2017 року до 30 листопада 2018 року включно.
На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 26 листопада 2018 року № 3165 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «БАНК БОГУСЛАВ» строком на один рік з 01 грудня 2018 року до 30 листопада 2019 року включно.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 22.02.2018 року прийнято рішення засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 24.04.2018 р. (а.с.40-42)
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» звернулась до голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» з заявою від 24.04.2018 року про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» у розмірі 15512664 грн. 39 коп., у розмірі 765413 грн. 71 коп. та включення кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 24.04.2018 р., роздруківками з офіційного веб-сайту Укрпошти. (а.с.12-17, 43-47)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не отримав подану заяву про включення кредиторських вимог кредитора, що свідчить про ухилення від розгляду кредиторських вимог Позивача. За таких підстав, просить Суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» в особі голови комісії з припинення - ліквідатора Бондаря Л.В. включити в проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» в сумі 15512664 грн. 39 коп., що виникли на підставі Кредитного говору №15/01-КР-14/2015 від 19.08.2015 року, та в сумі 765413 грн. 71 коп., що виникли на підставі Договору про надання овердрафту №15/05-ОВ-10/2017 від 05.07.2017 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК БОГУСЛАВ» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №15/01-КР-14/2015, відповідно до умов якого Банк на умовах, передбачених цим Договором, відкриває Позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі 3500000 грн., в межах якої надає Позичальнику в користування грошові кошти, зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 27% річних. (а.с.18-29)
Крім того, 05.07.2017 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК БОГУСЛАВ» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "«ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» (Позичальник) було укладено Договір про надання овердрафту №15/05-ОВ-10/2017, відповідно до умов якого Банк в порядку, передбаченому цим Договором, надає Позичальнику овердрафт з лімітом в розмірі 750000 грн. для оплати розрахункових документів Позичальника по рахунку при відсутності або недостатності власних коштів Позичальника на рахунку. Позичальник сплачує фіксовану процентну ставку за користування овердрафтом у розмірі 25% річних. (а.с.35-39)
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 22.02.2018 року прийнято рішення засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 24.04.2018 р. (а.с.40-42)
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, зокрема у разі ліквідації, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Установа не може бути перетворена. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Згідно зі ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора
Таким чином, враховуючи положення частини 5 статті 105 Цивільного кодексу України, Суд зазначає, що Позивач мав право заявити свої вимоги до юридичної особи, що припиняється, у строк по 24.04.2018 року.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» звернулась до голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» з заявою від 24.04.2018 року про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» у розмірі 15512664 грн. 39 коп., у розмірі 765413 грн. 71 коп. та включення кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 24.04.2018 р., роздруківками з офіційного веб-сайту Укрпошти. (а.с.12-17, 43-47)
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» було подано до відділення поштового зв'язку заяву б/н від 24.04.2018 року про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» у розмірі 15512664 грн. 39 коп., у розмірі 765413 грн. 71 коп. та включення кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів в межах строку, визначеного головою комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ».
В той же час, Судом встановлено, що 04.03.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про відміну рішення щодо припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу, що підтверджується відповідним витягом. (а.с.111-115)
Частиною 11 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про відміну рішення про припинення юридичної особи.
Таким чином, Суд зазначає, що з 04.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» не перебуває у стані припинення на підставі рішення засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» про припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 22.02.2018 року, в межах процедури якої Позивач звертався до Відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» у розмірі 15512664 грн. 39 коп., у розмірі 765413 грн. 71 коп. та включення кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів.
В подальшому, Судом встановлено, що 05.03.2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи в результаті реорганізації на підставі рішення засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ», строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 06.05.2019 року, що підтверджується відповідним витягом. (а.с.40-42)
Проте, матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не подано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження заявлення вимог кредитора в межах процедури припинення юридичної особи в результаті реорганізації - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» у строк по 06.05.2019 року.
Таким чином, Суд зазначає, що Публічним акціонерним товариством «БАНК БОГУСЛАВ», як кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ», не було заявлено до голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» в межах процедури припинення юридичної особи в результаті реорганізації від 05.03.2019 року вимог до Відповідача в сумі 15512664 грн. 39 коп., що виникли на підставі Кредитного говору №15/01-КР-14/2015 від 19.08.2015 року в сумі 765413 грн. 71 коп., та на підставі Договору про надання овердрафту №15/05-ОВ-10/2017 від 05.07.2017 року, у визначені строки. Більше того, Суд зазначає, що вказаний строк на прийняття вимог кредиторів є граничним та поновленню не підлягає.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» про зобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «БАНК БОГУСЛАВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» про зобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги - відмовити у повному обсязі.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 липня 2019 року.
Суддя О.В. Чинчин