номер провадження справи 15/105/19
19.07.2019 Справа № 908/1041/19
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», 69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13-В
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжбудсервіс», 69039, м. Запоріжжя, вул. Тимірязєва, 100
про стягнення коштів
без виклику (повідомлення) представників учасників процесу
суть спору
26.04.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжбудсервіс», м. Запоріжжя про стягнення суми боргу за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-558 від 06.09.2017 у розмірі 18 150,46 грн, з яких: основний борг у розмірі 17 690,20 грн, 3% річних у розмірі 327,06 грн, інфляційні збитки у розмірі 133,20 грн.
26.04.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 03.05.2019 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
20.05.2019 на адресу господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», м. Запоріжжя про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1041/19. Присвоєно справі номер провадження 15/105/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем як співвласником багатоквартирного будинку належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-558 від 06.09.2017, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17 690,20 грн, а також нараховані на суму боргу 3 % річних у розмірі 327,06 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 133,20 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. 1, 5, 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 7, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 360, 525, 615, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжбудсервіс», м. Запоріжжя (ідентифікаційний код юридичної особи 31379893) є: 69039, м. Запоріжжя, вул. Тимірязєва, 100, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвала суду від 21.05.2019 про відкриття провадження у справі № 908/1041/19, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням строку зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1041/19.
Згідно зі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 21.05.2019 відповідачу запропоновано подати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі
Отже, 01.07.2019 сплив термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 19.07.2019.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
06.09.2017 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (відповідач, замовник) та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» (позивач, управитель) укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-384 (далі за текстом - договір).
За умовами п. 1. договору управитель зобов'язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Пунктом 5 договору встановлено, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень на 1 поверсі: 7,53 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 6,49 грн/м.кв; 2) винагорода управителеві - 0,68 грн./м.кв. Для житлових та нежитлових приміщень на 2 та вище поверхах: 7,53 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальне площі житлового або нежитлового приміщення у об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 6,85 грн./м.кв.; 2) винагорода Управителеві - 0,68 грн./м.кв.
Відповідно до п. 18 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2018.
Пунктом 23 договору, сторони визначили, що правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регулюються відповідно до законодавства.
У разі припинення дії цього договору об'єкт передається замовникові із складенням акта прийняття-передачі (п. 24 договору).
Відповідно до ст. 3-1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, який чинний з 01.05.2019, договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Згідно з актом прийняття-передачі об'єкта в управління з управління (з балансу) (додаток 1 до договору) будинок за адресою: АДРЕСА_2 56 переданий в управління ТОВ “Керуюча компанія “Мрія”.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжбудсервіс» (відповідач у справі) є власником нежитлового приміщення цокольного поверху літ. А-4 загальною площею 93,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскільки відповідач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , позивачем за період з 01.11.2017 року по 01.03.2019 року нараховано відповідачу кошти за послуги з управління багатоквартирного будинку на суму 17 690,20 грн.
Наявність заборгованості, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно із ч 3 ст. 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Договір № К-558 від 06.09.2017 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.
Згідно зі ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 даного Закону індивідуальний споживач зобов'язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
За приписами ст. 12 зазначеного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2.1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід'ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов'язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
На вимогу споживача надається інформація про фактичні витрати управителя відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
До договору № К-558 складений документ “Складові послуги та кошторис витрат з управління багатоквартирним будинком: Моторобудівників, б. 56” для мешканців та власників (орендарів) не житлових приміщень 1-поверху, вище 1-поверху (далі складові послуги), відповідно до якого визначені такі складові послуги: утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території (2,616 грн за 1 кв.м без ПДВ), поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (2,897 грн за 1 кв.м без ПДВ), оплата послуг щодо енергопостачання спільного майна багатоквартирного будинку (1,043 грн за 1 кв.м без ПДВ), винагорода управителю (0,656 грн за 1 кв.м без ПДВ).
Судом встановлено, що відповідачу належить нежитлове приміщення цокольного поверху літ. А-4 загальною площею 93,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, договором № К-558 від 06.09.2017 та доданими до матеріалів справи документами не визначена вартість управління та утримання будинком цокольного поверху.
Крім того, в договорі сторонами не узгоджено строк оплати послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Доказів пред'явлення вимоги (претензії) позивачем не надано, рахунки, які б виставлялись на оплату послуг відсутні, а отже строк для оплати не настав.
Надані позивачем розрахунки фактичних витрат за послугу з управління будинком, складові послуги з управління та утримання будинком, а також карточка боржника, не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання послуг відповідачу, оскільки вони складені в односторонньому порядку позивачем та не є первинними документами, які відповідно до законодавства можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції.
Інших доказів надання управителем житлово-комунальних послуг з управління та утримання багатоквартирного будинку, до суду не надано.
А тому, суд виходить з того, що позивачем у позовній заяві не обґрунтовано та не надано суду належних та допустимих доказів фактичного виконання своїх обов'язків з утримання будинку та надання відповідних послуг в період з 01.11.2017 року по 01.03.2019 включно, в тому числі відповідачу.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом статті 210 Господарського процесуального кодексу України, якою унормовано дослідження доказів, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
У розумінні наведених положень процесуального законодавства рішення з господарського спору може ґрунтуватися лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено у встановлений спосіб та належними засобами доказування обставини, на які він посилається у позовній заяві та обґрунтованість нарахованої відповідачу заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, управління будинком в розмірів 17 690,20 грн. Відповідно не можуть бути задоволені і вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних на суму 327,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 133,20 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19 липня 2019 року.
Суддя І. С. Горохов