номер провадження справи 4/50/19
08.07.2019 Справа № 908/793/19
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом Приватного акціонерного товариства “МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР”, (03142, м. Київ, вул. Кржижановського, буд. 4)
до відповідача Комунального підприємства “ФАРМ ТМК” Токмацької міської ради, (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Центральна, буд. 55Б), адреса засновника: 71701, Запорізька обл., м.Токмак, вул. Центральна, буд.45.
про стягнення 233254,60 грн. заборгованості за поставлений товар
Суддя Зінченко Н.Г.
Секретар судового засідання Петриченко А.Є.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача -не з'явився.
02.04.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 01-03/19 від 21.03.2019 (вх. № 853/08-07/19 від 02.04.2019) Приватного акціонерного товариства “МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР”, м. Київ до Комунального підприємства “ФАРМ ТМК” Токмацької міської ради, м. Токмак Запорізької області про стягнення 233254,60 грн. заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 15/18-ЗП від 18.01.2018, що складається з: основного боргу в розмірі 189414,21 грн., пені в розмір 22992,12 грн., 20 % річних в розмірі 13033,04 грн. і інфляційних втрат в розмірі 7815,23 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2019 справу № 908/793/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/793/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.2019.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2019 продовжений строк підготовчого провадження до 08.07.2019 та відкладено підготовче засідання на 06.06.2019.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.06.2019 підготовче засідання відкладено на 01.07.2019. Ухвалою суду від 01.07.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/793/19, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 08.07.2019.
В судовому засіданні 08.07.2019 справу розглянуто, прийнято вступну та резолютивну частину рішення.
Позивач в судове засіданні 08.07.2019 не з'явився, 27.06.2019 на електрону адресу суду від позивача надійшла заява, яка скріплена електронним цифровим підписом, та в якій останній просить розглядати справу за відсутності уповноваженого представника Приватного акціонерного товариства “МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР”, у зв'язку із неможливістю забезпечення явки представника позивача в судове засідання.
Розглянувши подану заяву, суд вважає наявними підстави для її задоволення, з огляду на приписи ч.4 ст. 202 ГПК України.
Відповідач також в судове засідання 08.07.2019 не з'явився, про причини можливої неявки суд не повідомив, свою правову позицію у справі не висловив.
Про дату, час та місце розгляду справи № 908/793/19 по суті відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду від 01.07.2019, яка 04.07.2019 отримана уповноваженою особою Комунального підприємства “ФАРМ ТМК” Токмацької міської ради, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код Р 7170105079000).
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.
Заявлені позовні вимоги, ґрунтуються на ст. ст. 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193, 198, 265 Господарського кодексу України та договорі купівлі-продажу № 15/18-ЗП від 18.01.2018, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з КП “ФАРМ ТМК” Токмацької міської ради основного боргу в розмірі 189414,21 грн., пені в розмір 22992,12 грн., 20 % річних в розмірі 13033,04 грн. і інфляційних втрат в розмірі 7815,23 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд
18.01.2018 Приватним акціонерним товариством “МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР” (продавцем, позивачем у справі) та Комунальним підприємством “ФАРМ ТМК” Токмацької міської ради (відповідачем у справі) укладений Договір купівлі-продажу № 15/18-ЗП (далі за текстом - Договір).
За умовами Договору подавець зобов'язується продати й доставити власними силами (у межах України) Покупцеві «Товар»/ в асортименті й кількості, зазначеній у накладних, що є
невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений Товар, і оплатити його вартість. Продавець є платником податків на загальних підставах. Загальна вартість Договору збігається із сумою по всіх накладних, виписаних на виконання даного. (п.п.1.1, 1.2 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору кількість, асортимент та найменування Товару, що постачається відповідно до п. 1.1 даного Договору вказуються в Додатках (Специфікаціях), виходячи з наявності Товару на складі Продавця, та/або відображаються в накладних
Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за Товари, що постачаються за даним Договором, здійснюються Покупцем у такий спосіб (потрібне підкреслити): - 100 % передоплата; - відстрочення платежу з моменту підписання видаткової накладної; - по групі продукції препарати для лікування цукрового і нецукрового діабету - на 30 календарний день із моменту одержання Товару.
На виконання умов договору купівлі-продажу № 15/18-ЗП від 18.01.2018 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1304273,74 грн.
Факт здійснення поставки товару підтверджується видатковими накладними, а саме: №0180918, 0180914 від 26.04.2018; № 0181462, 0181463 від 03.05.2018; № 0182079, 0182078 від 10.05.2018; №0183218, 0183217 від 24.05.2018; № 0185977, 0185975, 0185484 від 26.06.2018; № 0187502, 0187523, 0187526, 0187662, 0187669 від 17.07.2018; № 0190300, 0190177, 0190068, 0190064, 0190063 від 21.08.2018; № 0191121, 0191122 від 30.08.2018; №0190717, 0190715 від 31.08.2018; № 0191054 від 04.09.2018; № 0193276, 0193256, 0193259, 0193275 від 18.09.2018; №0195076, 0195077 від 09.10.2018; № 0195480, 0195478 від 18.10.2018; № 0196146, 0196148 від 23.10.2018; №0197700, 0197699 від 08.11.2018; №0197959, 0197962 від 13.11.2018; №0198914, 0198913 від 20.11.2018; № 0199630, 0199635 від 27.11.2018; № 0200459, 0200462, 0200463 від 04.12.2018; № 0201344, 0201196, 0201198 від 11.12.2018; № 0202252, 0202254 від 18.12.2018; № 0202475, 0202473 від 20.12.2018; №0202802, 0202801 від 27.12.2018; №0202898, 0203112 від 10.01.2019.
Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені відбитками печаток підприємств.
Крім того, факт отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи,.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).
В порушення умов Договору купівлі-продажу № 5/18-ЗП від 18.01.2018 відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 15/18-ЗП від 18.01.2018 зобов'язання та вимоги чинного законодавства, вартість поставленого товару сплатив частково в розмірі 1 114 859, 53 грн., у зв'язку із чим станом на час ухвалення судового рішення за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 189 414, 21 грн. Доказів протилежного відповідач суду не подав.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На день розгляду спору відповідач оплату товару в повному обсязі суду не довів.
Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 189 414, 21 грн. основного боргу за договором № 15/18-ЗП від 18.01.2018 пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.1 Договору, який передбачає, що у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1 Договору, Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого товару за кожен день прострочення, а також, згідно ст. 625 ЦК України - 20% річних.
За невиконання грошових зобов'язання за Договором № 15/18-ЗП від 18.01.2018 позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 22992,12 грн., яка розрахована за загальний період з 03.06.2018 по 15.04.2019.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як слідує з аналізу вищевказаних норм законодавства, для розрахунку пені необхідно встановити розмір боргу, день, коли зобов'язання з його сплати мало бути виконане та день надходження суми, за несплату якої нараховується пеня, або у разі несплати - строк припинення нарахування пені (період нарахування пені).
Факт порушення відповідачем термінів виконання зобов'язань стосовно сплати товару, передбачених Договором поставки, є доведеним і вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано. Разом з тим, перевіривши розрахунок суми пені, наданий позивачем, судом встановлено, що з наведеного розрахунку неможливо встановити на які саме суми прострочення нараховується пеня, неможливо встановити строки порушення зобов'язання та його розміру, оскільки розрахунок позивачем здійснений за іншими видатковими накладними, які не є предметом розгляду даної справи.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд не має можливості здійснити перерахунок. Тому на підставах, наведених вище, у позові в частині стягнення 22992,12 грн. пені відмовляється за недоведеністю.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Як вже зазначалося, пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1 Договору, Покупець сплачує продавцю 20% річних.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 7815,23 грн. інфляційного нарахування, та 13033,04 грн. 20 % річних.
Проте, з огляду на вищенаведені обставини щодо неправильного виконаного позивачем розрахунку, суд з підстав наведених вище, також відмовляє у задоволенні 7815,23 грн. інфляційного нарахування, та 13033,04 грн. 20 % річних за недоведеністю.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства “МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР” до Комунального підприємства “ФАРМ ТМК” Токмацької міської ради задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “ФАРМ ТМК” Токмацької міської ради, (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Центральна, буд. 55Б, код ЄДРПОУ 36936677) на користь Приватного акціонерного товариства “МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР”, (03142, м. Київ, вул. Кржижановського, буд. 4, код ЄДРПОУ 33239630) 189 414 (сто вісімдесят дев'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 21 коп. основного боргу та 2 841 (дві тисячі вісімсот сорок одну) грн. 21 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України “18” липня 2019р.
Суддя Н. Г. Зінченко