21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
19 липня 2019 р. Справа № 902/574/19
Суддя господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., розглянувши заяву (лист № 18 від 17.07.2019) Фізичної особи - підприємця Сандульського Ігоря Петровича "про вжиття заходів по забезпеченню позову про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити дію" у справі № 902/574/19
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату (вул. В'ячеслава Чорновола, 12, м. Жмеринка Вінницької області, 23100)
про визнання рішення Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату про дискваліфікацію пропозиції Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 по предмету закупівлі ДК 021:2015:03220000-9 "Овочі, фрукти та горіхи", ідентифікатор UA-2019-05-13-001068-a, оформлене протоколом від 10.07.2019 за № 10 незаконним та скасувати його; про зобов'язання Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату визнати Фізичну особу - підприємця Сандульського ОСОБА_2 Петровича по предмету закупівлі ДК 021:2015:03220000-9 "Овочі, фрукти та горіхи", ідентифікатор UA-2019-05-13-001068-a переможцем та укласти відповідний договір протягом 10 днів з моменту набуття рішенням законної сили, -
18.07.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату про визнання рішення Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату про дискваліфікацію пропозиції Фізичної особи - підприємця Сандульського ОСОБА_2 Петровича по предмету закупівлі ДК 021:2015:03220000-9 "Овочі, фрукти та горіхи", ідентифікатор UA-2019-05-13-001068-a, оформлене протоколом від 10.07.2019 за № 10 незаконним та скасувати його; про зобов'язання Жмеринського психоневрологічного будинку-інтернату визнати Фізичну особу - підприємця Сандульського ОСОБА_2 Петровича по предмету закупівлі ДК 021:2015:03220000-9 "Овочі, фрукти та горіхи", ідентифікатор UA-2019-05-13-001068-a переможцем та укласти відповідний договір протягом 10 днів з моменту набуття рішенням законної сили.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 був учасником процедури закупівлі, яку проводив Жмеринський психоневрологічний будинок-інтернат через систему закупівель "Prozorro" по предмету закупівлі ДК 021:2015:03220000-9 "Овочі, фрукти та горіхи", ідентифікатор UA-2019-05-13-001068-a. Позивач вважає, що в результаті проведеного аукціону відповідачем безпідставно було дискваліфіковано його пропозицію та відмінено торги, оскільки пропозиція Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відповідала умовам тендерної документації.
Вважаючи, що відповідач упереджено провів оцінку пропозиції Фізичної особи - підприємця Сандульського І.П., змінивши умови, порядок та процедуру оцінки тендерних пропозицій з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Фізична особа - підприємець Сандульський І.П ОСОБА_3 звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою від 19.07.2019 Господарським судом Вінницької області відкрито провадження у справі № 902/574/19 за правилами спрощеного провадження, призначено судове засідання на 06.08.2019 з викликом представників сторін.
Одночасно із позовною заявою Фізична особа - підприємець Сандульський І.П. подав заяву про (лист № 18 від 17.07.2019) "про вжиття заходів по забезпеченню позову про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити дію" у справі № 902/574/19. Заявник просить суд винести ухвалу, якою заборонити тендерному комітету відповідача до вирішення справи по суті оголошувати про проведення нових торгів по процедурі закупівлі "Овочі, фрукти та горіхи" та проводити нові торги по вказаній процедурі закупівлі.
Розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Сандульського І.П. про забезпечення позову, суд відзначає наступне.
Згідно положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.
При цьому забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За умовами ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Слід зауважити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість повторного проведення процедури закупівлі та укладення договору із іншими учасниками в межах предмета закупівлі не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Позивач зазначає, що оскільки відповідач є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів, може провести нові торги, що призведе до безконтрольного розширення кола осіб, яких може стосуватися вирішення даного спору, утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову і зробити його виконання неможливим.
Доказів на підтвердження того, що відповідач проводить чи має намір проводити нові торги позивачем не надано.
Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав не є достатньо обґрунтованими.
У постанові Верховного Суду України № 6-2552цс16 від 18.01.2017 зазначається, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
У поданій заяві відсутні обґрунтовані посилання на обставини, які б вказували на наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, а також не надано доказів в їх підтвердження.
Таким чином суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, приходить до висновку про те, що заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності невідкладного забезпечення позову.
Заявником не підтверджено документально, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Отже, у задоволенні згаданої заяви необхідно відмовити.
Відхиляючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, слід звернути увагу позивача, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні заяви (лист № 18 від 17.07.2019) Фізичної особи - підприємця Сандульського Ігоря Петровича "про вжиття заходів по забезпеченню позову про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити дію" у справі № 902/574/19.
2. За приписами ч. 8 ст. 140, п. 4 ч. 1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до апеляційної інстанції.
3. Ухвалу надіслати сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
4. Дана ухвала у справі №902/574/19 підписана та набрала законної сили 19.07.2019.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( АДРЕСА_2 . Покришкіна, буд. 8, коп. 3, кв. 44, м. Вінниця, 21000)
3 - відповідачу (вул. В'ячеслава Чорновола, 12, м. Жмеринка Вінницької області, 23100)