19.07.2019 м.Дніпро Справа № 904/94/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач)
розглянувши заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про відвід головуючого судді Верхогляд Т.А. в апеляційному провадженні по розгляду апеляційної скарги Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі №904/94/19 (суддя Петрова В.І., повне рішення складено 28.03.2019)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів
У грудні 2018 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Управління соціальної політики Нікопольської міської ради збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2016 рік у сумі 4 310 446,60 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі №904/94/19 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено. Стягнуто з Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" збитки за пільгове перевезення пасажирів у сумі 4 310 446,60 грн та судовий збір у сумі 64 656,70 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі №904/94/19. Розгляд справи призначений у судовому засіданні на 24.06.2019. Сторонам по справі у строк до 17.06.2019 запропоновано надати відзив на апеляційну скаргу та докази направлення його копії учасникам справи. До 21.06.2019 - відповідь на відзив, заперечення, заяви, клопотання, додаткові докази тощо.
Відповідно до матеріалів справи 11.06.2019 від Позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, 24.06.2019 від Відповідача надійшли заперечення на відзив.
Відповідно до протоколу судового засідання від 24.06.2019 розгляд справи у судовому засіданні був відкладений на 08.07.2019, про що винесено ухвалу від 24.06.2019.
08.07.2019 від Відповідача до суду надійшли додаткові пояснення та клопотання про витребування доказів у Позивача: касової звітності по станції Нікополь за 2016 рік (з помісячною розбивкою).
Згідно протоколу судового засіданні від 08.07.2019 у задоволенні клопотання Відповідача про витребування доказів судом було відмовлено (а.с. 236).
У судовому засіданні 08.07.2019 по справі було оголошено перерву до 17.07.2019.
17.07.2019 від Відповідача до суду надійшли додаткові пояснення та клопотання про витребування доказів у Позивача: первинних документів, на підставі яких складається станційна звітність по станції Нікополь за 2016 рік (з помісячною розбивкою). Клопотання обґрунтовано тим, що вказані докази необхідні для підтвердження сум, зазначених в облікових формах, бо Позивачем, на думку Відповідача, належним чином не доведені суми, вказані у позовних вимогах.
Згідно протоколу судового засідання від 17.07.2019 судом було відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про витребування доказів (а.с. 251).
17.07.2019 під час розгляду справи у судовому засіданні Відповідачем було заявлено клопотання про відвід головуючого судді Верхогляд Т.А. від розгляду справи №904/94/19.
Клопотання обґрунтовано тим, що суд, на думку Відповідача, є упередженим по даній справі внаслідок потрапляння під вплив представника Позивача. Вказане підтверджується безпідставними діями головуючого судді щодо відмови у задоволенні заявлених Відповідачем 08.07.2019 та 17.07.2019 клопотань про витребування доказів. Вважає заявлені клопотання про витребування доказів у справі вагомими з огляду на те, що судом першої інстанції були не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, а дії головуючого судді Верхогляд Т.А. є такими, що свідчать про упередженість та необ'єктивність.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.) заява Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про відвід головуючого судді Верхогляд Т.А. від розгляду справи №904/94/19 визнана необґрунтованою. Вирішено передати заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про відвід головуючого судді Верхогляд Т.А. від розгляду даної справи на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому ч.3 ст.39 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019 зазначена заява передана на розгляд судді Широбоковій Л.П.
Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що:
- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним і об'єктивним критерієм. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38).
- стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду.
Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді у розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частинами 2-4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно поданої заяви про відвід головуючого судді Верхогляд Т.А. вбачається, що підстави для відводу судді, передбачені норами ст. ст. 35, 36 ГПК України в даному випадку відсутні, тобто відсутній об'єктивний критерій для відводу судді.
Посилання Відповідача на відмову судом у задоволенні його клопотань про витребування доказів не може свідчити про наявність суб'єктивного критерію, бо незгода сторони з процесуальними рішеннями судді тощо не може бути підставою для відводу (ч.4 ст. 35 ГПК України).
Доказів, що свідчать про сумніви в особистій безсторонності судді Верхогляд Т.А. Відповідачем не надано.
Слід зауважити, що за приписами ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши доводи заявника в заяві про відвід головуючого судді Верхогляд Т.А. від 17.07.2019 та норми чинного Господарського процесуального кодексу України, що регулюють вказані питання, суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено належними та допустимими доказами існування обставин, що є підставою для відводу головуючого судді Верхогляд Т.А., у зв'язку з чим клопотання про відвід є необґрунтованим та у його задоволенні суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
У задоволенні клопотання Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про відвід головуючого судді Верхогляд Т.А. від розгляду справи №904/94/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова