Справа № 461/5188/19
Провадження № 1-кс/461/6061/19
про арешт майна
12.07.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №12019140000000595 від 12.07.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про накладення арешту на велосипед «Discovery», яким керував ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивує тим, що 12.07.2019 під час огляду місця пригоди проведено огляд велосипеда «Discovery», яким керував ОСОБА_5 та виявлено ряд технічних пошкоджень пов'язаних із настанням ДТП.
Оскільки на велосипеді «Discovery», яким керував ОСОБА_5 є наявні сліди злочину та сам велосипед є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення автотехнічних та транспортно-трасологічних експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту на нього.
Слідчий в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки, однак, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України. Одночасно із поданим клопотанням, слідчий звернувся до суду з заявою про слухання справи без його участі.
Враховуючи положення ч.2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе провести судовий розгляд без повідомлення власника вказаного майна.
Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 12.07.2019 приблизно о 02 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп в районі 445 км, що поблизу с. Суходоли Бродівського району Львівської області автомобіль «Opel Omega» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 зіткнувся із велосипедом «Discovery» під керуванням ОСОБА_5 . Після цього на тіло останнього здійснив наїзд автомобіль «Mercedes-Benz» реєстраційний номер Королівства Іспанії НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 . В результаті вказаної пригоди велосипедист ОСОБА_5 загинув на місці пригоди, а транспортні засоби отримали технічні пошкодження.
12.07.2019 під час огляду місця пригоди проведено огляд велосипеда «Discovery», яким керував ОСОБА_5 та виявлено ряд технічних пошкоджень пов'язаних із настанням ДТП. Оскільки на велосипеді «Discovery», яким керував ОСОБА_5 є наявні сліди злочину та сам велосипед є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення автотехнічних та транспортно-трасологічних експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту на нього.
Без надання експертам велосипеда «Discovery», яким керував ОСОБА_5 , останні будуть позбавлені можливості встановити його технічний стан та трасологічні особливості, що у свою чергу не дасть можливості встановити причину та механізм ДТП.
Передання, на даний час на зберігання велосипед «Discovery», яким керував ОСОБА_5 , власнику, створює загрозу забезпечення належного зберігання велосипеда (без знищення слідів злочину шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт).
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що накладення арешту на велосипед проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також те, що вказаний вище велосипед визнаний речовим доказом, оскільки він був знаряддям вчинення злочину і на ньому збереглись сліди злочину, має важливе доказове значення для кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання задоволити.
Накласти арешт на велосипед «Discovery», яким керував ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1