2/243/1751/2019
243/4830/19
17 липня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання особи втратившою права користування житловим приміщенням, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання особи втратившою права користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому, його дружині - ОСОБА_3 , дочці - ОСОБА_4 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У даній квартирі зареєстрований відповідач, який не є власником квартири та більше п'яти років за даною адресою не проживає. Відповідач не сплачує комунальні послуги, що ускладнює членам родини користування житлом.
Просить суд позбавити права користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 відповідача ОСОБА_2 та зняти його з реєстрації.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути дану справу в заочному порядку на підставі наявних доказів, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Свідоцтво про право власності на житло від 19.04.2001 року, виданого 19.04.2001 року ОАО «Славтяжмаш» квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках (по 1/5 частці). Право власності зареєстровано в КП БТІ м. Слов'янська, що підтверджується відповідною довідкою від 24.05.2019 року № 1468-2/0.84/01.
В подальшому, 1/5 частка даної квартири, що належала відповідачу ОСОБА_2 , придбана ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Таранушенко В.М. про придбання ОСОБА_4 1/5 частки квартири відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» на електронних торгах.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що квартира, право власності якої просить позбавити позивач відповідача, перебуває у власності позивача ОСОБА_1 (1/5 частка), третіх осіб ОСОБА_3 (1/5 частка), ОСОБА_4 (2/5 частки) та ОСОБА_5 (1/5 частка). Право власності ОСОБА_4 на 1/5 частку квартири зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить відповідний витяг з реєстру № 161785740.
Відповідач в даній квартирі не проживає з 12.06.2014 року, особистих речей не має, що підтверджується актом комітету мікрорайону «Словважмаш» від 07.05.2019 року.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право користування даним житлом у випадку відсутності члена сім'ї без поважних причин більш ніж один рік, якщо інше не встановлено угодою між ним та власником житла або законом.
Отже, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири, право користування якого просить позбавити відповідача, іншими співвласниками квартири є треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які позовні вимоги позивача підтримують; відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі без поважних причин майже п'ять років, у зв'язку з чим суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позбавлення права користування відповідача ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідач в судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.
Одночасно суд зазначає, що вимога позивача щодо зняття з реєстрації відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Отже, Законом передбачено обов'язкове зняття з реєстрації місця проживання особи у разі визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Тому, суд вважає, що дана вимога позивача є передчасною та задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який позивач сплатив при подачі даної позовної заяви у сумі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 263-265, 280 ЦПК України ст. 150 ЖК України ст. 317, 319, 405 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання особи втратившою права користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Повний текст рішення виготовлений 18 липня 2019 року.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко