18 липня 2019 року
Київ
справа №9901/381/19
адміністративне провадження №П/9901/381/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення в окремій частині,
До Верховного Суду як до суду першої інстанції, 17 липня 2019 року, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якій вона просить визнати протиправним та нечинним рішення ВККС №86/ко-19 від 22 квітня 2019 року про результати кваліфікаційного оцінювання судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді в окремій його частині, а саме в частині того, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту та вважати рішення таким, що набрало чинності 22 квітня 2019 року (далі - спірне рішення).
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом суд керується таким.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 88 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У цій справі зміст спірних правовідносин, їх суб'єктний склад, а також предмет позову, свідчать про те, що звернення з цим позовом здійснено щодо проходження ОСОБА_1 публічної служби (професійної діяльності судді), а відтак цей позов може бути подано в межах місячного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, матеріали позову свідчать, що спірне рішення прийнято 22.04.19, а відтак строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження такого рішення закінчився 22.05.2019.
Водночас, позовна заява подана представником позивача особисто до канцелярії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 17.07.2019, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до адміністративного суду.
У позовній заяві зазначено, що оскаржене рішення, станом на день подання позову, позивачкою не отримане. Зазначено, що з повним текстом цього рішення, позивачка ознайомилась лише 09.07.19 в Окружному адміністративному суді м.Києва під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №640/10517/19 за її позовом до Громадської ради доброчесності про скасування висновку від 21.04.2019 року.
Між тим, заяви про поновлення пропущеного місячного строку на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства з обґрунтуванням поважності причин його пропуску позивачкою не додано.
За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 треба залишити без руху та надати їй строк для усунення виявлених недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, із зазначення поважних причин для його поновлення.
Водночас суд роз'яснює, що за правилами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву (щодо поновлення строку звернення до суду) не буде подано в зазначений строк або вказані у ній підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд поверне позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 161,169, 171, 248, 266 КАС України, Суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення в окремій частині залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дати отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (з урахуванням наведених мотивів суду).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: C. А. Уханенко