Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №815/418/16
адміністративне провадження №К/9901/10124/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 815/418/16
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа: ОСОБА_2
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року (колегія у складі: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.)
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва С.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва С.О. щодо не включення ОСОБА_1 , до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №70009473 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року по депозитному рахунку № НОМЕР_1 // НОМЕР_2 в сумі 180 000,00 грн.; - зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва С.О. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за договором №70009473 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року по депозитному рахунку № НОМЕР_1 // НОМЕР_2 в сумі 180 000,00 грн.; - зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 як вкладника до Загального реєстру вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №70009473 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року по депозитному рахунку № НОМЕР_1 // НОМЕР_2 у сумі 180 000,00 грн.
В обґрунтування зазначених вимог позивач зазначає, що 15 січня 2015 року на його користь з ПАТ "ІМЕКСБАНК" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) №70009473 про приєднання до публічного Договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «ПКліен3м17%_» (вид вкладу «Постійний клієнт» 3міс щоміс.», строком на три місяці під 17 % річних.
Звернувшись до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» з метою отримання інформації та відповідних документів щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач дізнався про відсутність його в реєстрі на виплату та неможливість отримання коштів.
Уповноваженою особою позивачу повідомлено про те, що правочин з банком за його участі потрапив до переліку правочинів, які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені пп. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а виплати сум гарантованого відшкодування за такими вкладами тимчасово призупинено.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 11 березня 2016 року позов задовольнив частково. Зобов'язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва С.О. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 70009473 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року по депозитному рахунку № НОМЕР_1 // НОМЕР_2 у сумі 180 000,00 грн. Зобов'язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 листопада 2016 року скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовив.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Натомість, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що спірний правочин є нікчемним, оскільки був укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, яка була обов'язкова до виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року. Вказує на безпідставність висновків суду апеляційної інстанції щодо нікчемності договору банківського вкладу, укладеного між нею та банком, а відтак порушення її права як вкладника на отримання гарантованої суми відшкодування.
У запереченнях на касаційну скаргу Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просять відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» (Банк) в інтересах ОСОБА_1 (Вкладник) укладено Договір №70009473 про приєднання до публічного Договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «ПКліен3м17%_» (вид вкладу «Постійний клієнт» 3міс щоміс.»).
Умови депозиту: валюта вкладу - гривня України, сума вкладу - 180 000 гривень, процентна ставка 17 відсотків річних, вкладний рахунок № НОМЕР_1 // НОМЕР_2 , поточний рахунок № НОМЕР_3 // НОМЕР_4 , дата внесення суми вкладу 15 січня 2015 року, дата повернення вкладу 18 квітня 2015 року, порядок сплати відсотків - щомісячно.
Вказаний договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України та укладається шляхом приєднання Вкладника, що має намір отримувати банківські послуги.
Відповідно до п. 1.8 постанови правління НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.
15 січня 2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №16/БТ "Про віднесення AT "ІМЕКСБАНК" до категорії проблемних".
Постановою Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року №50, акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року №50 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" - Северина Юрія Петровича.
Тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно.
27 січня 2015 року на офіційному веб-сайті банку повідомлено, що протягом дії тимчасової адміністрації вкладники АТ "ІМЕКСБАНК" можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку. Виплати за зазначеними договорами здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23 квітня 2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" та повноваження Уповноваженої особи Фонду продовжено до 26 травня 2015 року включно.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 року №105 "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.
28 травня 2015 року вказану інформацію опубліковано на офіційному веб-сайті ФГВФО.
Зокрема, також зазначено, що виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень. Вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті "Голос України" оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: проспект Гагаріна, 12 а, м. Одеса, 65039.
04 червня 2015 року на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 27 травня 2015 р. № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", Фонд з 04 червня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.
Для отримання коштів вкладники АТ "ІМЕКСБАНК" з 04 червня 2015 року до 15 липня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ "АЛЬФА-БАНК".
21 жовтня 2015 року на офіційному сайті ФГВФО опубліковано оголошення про те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду № 189 від 19 жовтня 2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "ІМЕКСБАНК". Згідно з даним рішенням всі повноваження ліквідатора АТ "ІМЕКСБАНК" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20 жовтня 2015 року.
24 листопада 2015 року адвокатом позивача, в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було направлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» запит про надання інформації та відповідних документів щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та чи повідомлялась ОСОБА_1 про прийняті Уповноваженою особою рішення стосовно включення чи не включення її до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (а.с.16).
Листом від 01 грудня 2015 року вих. №8847 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» надано відповідь на адвокатський запит.
Відповідно до вказаної відповіді позивачу повідомлено про те, що на виконання приписів п. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою в період здійснення тимчасової адміністрації АТ «ІМЕКСБАНК» проведена перевірка укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки.
В результаті проведеної перевірки встановлено, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» було здійснено низку операцій (які за своєю правовою суттю є правочинами), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені пп. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а нетиповий характер їх вчинення-свідчити про намір клієнтів за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду. До вказаного переліку потрапили операції, що проведені за участі ОСОБА_1 . Результати перевірки передано до правоохоронних органів, а виплати сум гарантованого відшкодування за такими вкладами тимчасово призупинено. Результати проведеної перевірки виступають предметом досудового розслідування, порушеного СУ ГУ МВС України в м. Києві та м. Одесі.
Також, в листі Уповноваженої особи зазначено, що питання щодо внесення ОСОБА_1 у Загальний реєстр вкладників буде вирішено після отримання висновків досудових розслідувань.
Відповідно до заперечень Уповноваженої особи банку на адміністративний позов, за наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду. В ході перевірки виявлено операції із зняття готівкових коштів з рахунків фізичних осіб, відкритих у Банку з подальшим їх внесенням на рахунки інших фізичних осіб, відкритих у Банку. Однією з таких операцій, як зазначає Уповноважена особа Фонду, є правочин здійснений позивачем, а саме 15 січня 2015 року у відділенні АТ «ІМЕКСБАНК» з рахунку третьої особи було проведено безготівкове поповнення вкладного рахунку ОСОБА_1 на 180 000 грн., що призвело до збільшення суми гарантованого відшкодування за рахунок Фонду.
З наведених підстав, комісія банку дійшла висновку щодо штучності та фіктивності підстав отримання позивачем сум гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вказані обставини, як слідує із заперечень та відповіді Уповноваженої особи на адвокатський запит, слугували підставою для не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, відповідно до приписів ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За таких обставин, посилаючись на те, що дії відповідачів щодо не включення ОСОБА_1 до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують її майнові права на отримання гарантованої суми вкладу, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) вказано, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а Велика Палата Верховного Суду за подібних до встановлених у справі, що розглядається, обставин зазначила, що відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) на відповідному банківському рахунку розміщено відповідну суму, яка обчислюється в тисячах доларів США, строком до 22 січня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням.
Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).
Отже, як зазначив суд, оскільки вклад розміщено на рахунку АТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, відповідач не навів правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
Ці висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, ухвалені за результатами розгляду справ, фактичні обставини яких є певним чином подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо відмови включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Тому, колегія суддів у вимірі фактичних обставин цієї справи вважає, що суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції про зобов'язання подати до Фонду гарантування інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, яке відповідає вимогам Закону.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" в частині зобов'язання подати до Фонду гарантування інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду підлягають задоволенню, то рішення суду апеляційної інстанції у відповідній частині - скасуванню.
Що ж стосується позовних вимог про зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду, слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 27 Закону № 4452-VІ, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, яз визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Відтак, враховуючи те, що затвердженню виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників передує надання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, позовні вимоги до Фонду є передчасними, оскільки відсутній спір між позивачем та Фондом.
Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції. Водночас, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слід скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року слід залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року - скасувати.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.Г. Стеценко
Судді: А.І. Рибачук
Л.В. Тацій