17 липня 2019 року
Київ
справа №9901/311/19
адміністративне провадження №П/9901/311/19
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М. Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 21 травня 2019 року №303/2019,
29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського В. О., в якому просив суд: визнати протиправним Указ Президента України від 21 травня 2019 року №303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» у зв'язку з тим, що він підписаний не уповноваженою особою; визнати нечинним цей Указ внаслідок невнесення його до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Міністерства юстиції України; визнати зазначений Указ протиправним і нечинним на підставі невідповідності його вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 на підставі приписів статей 160, 161, 169 КАС України залишено без руху у зв'язку із ненаданням позивачем документа про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати. Ухвалою позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем надано до Верховного Суду клопотання, в якому він, посилаючись на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зазначає про звільнення його як учасника бойових дій від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. З урахуванням чого, позивач просить суд відкрити провадження у справі за його адміністративним позовом без надання доказів сплати судового збору.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав.
До матеріалів позовної заяви додана копія посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій від 17 листопада 2015 року № 451759. Проте, позивачем не наведено правового обґрунтування порушення його прав як учасника бойових дій актом відповідача, про який йдеться у позовній заяві.
Своє право на звернення до суду у цій справі позивач пояснює «наругою» відповідача над Конституцією та законами України, гарантіями, наданими частиною другою статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положенню частини другої статті 55 Конституції України Конституційним Судом України дано офіційне тлумачення (рішення від 25 листопада 1997 року № 6-зп), відповідно до якого вказану норму необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемлюють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України).
З огляду на викладене законодавець передбачив, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Вказане порушення повинно бути реальним і зачіпати, зазвичай, індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про таке порушення.
Системне тлумачення чинного законодавства в контексті пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для правового висновку, що встановлене згаданою нормою звільнення від сплати судового збору стосується випадків звернення перерахованих у ній осіб за захистом прав у випадку їх незабезпечення або порушення гарантій, преференцій, наданих відповідним законодавством виключно особам, що мають відповідний статус, зокрема статус учасника бойових дій.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що ОСОБА_1 не усунуто недоліки позовної заяви та не надано доказів сплати судового збору або доказів звільнення від його сплати відповідно до закону України «Про судовий збір», позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 21 травня 2019 року №303/2019 повернути без розгляду з усіма доданими до неї документами.
2. Повернення адміністративного позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
Суддя Верховного Суду М.Б. Гусак