18 липня 2019 року
Київ
справа №826/9343/16
адміністративне провадження №К/9901/20125/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу, підписану від імені Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», Державне підприємство «Енергоринок» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання погодження на припинення різниці перетоків електричної енергії ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», що проводить діяльність на території Луганської області, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, позовні вимоги задоволено, визнано протиправною бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в частині ненадання погодження на припинення різниці перетоків електричної енергії ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», що проводить діяльність на території Луганської області, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження, у період з листопада 2015 року по квітень 2017 року.
На зазначені судові рішення подана касаційна скарга, яка від імені Міністерства енергетики та вугільної промисловості України підписана представником за довіреністю - ОСОБА_2 .
Касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України і підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не підтвердила належним чином свої повноваження щодо підписання такої скарги.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За змістом частин першої, третьої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частинами шостою, восьмою цієї ж норми визначено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Подану від імені Міністерства енергетики та вугільної промисловості України касаційну скаргу підписано ОСОБА_2 .
Водночас наявна в матеріалах касаційної скарги копія довіреності від 29 грудня 2018 року № 75/2018 не засвідчена в установленому законом порядку.
Зазначена копія оформлена з порушенням вимог до оформлення копій документів, визначених пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55), пунктами 76, 77 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242, та пунктом 22 Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 серпня 2015 року № 1405/5.
Так, напис про засвідчення копії не містить найменування посади особи, яка засвідчила копію та дати її засвідчення, що позбавляє можливості перевірити наявність повноважень у особи на засвідчення копії довіреності.
Звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу, підписану від імені Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року по справі №826/9343/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», Державне підприємство «Енергоринок» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, що її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) Л.В. Тацій