17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 215/5411/18(2-а/215/221/18)
адміністративне провадження № К/9901/19272/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у страві № 215/5411/18(2-а/215/221/18) за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Криворізької місцевої прокуратури № 2 про притягнення до адміністративної відповідальності,
09 липня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, Cуд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 334 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС -України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 до Суду надано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, в обґрунтування якого вказано те, що оскаржувану постанову ним отримано лише 03 липня 2019 року, на підтвердження вказаного надано копія рішення апеляційного суду. Скаржник наголошує на тому, що працівники апеляційного суду свідомо не знайомлять його з рішенням суду. Крім того, вказує на те, що він часто хворіє.
Однак, колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на вказані обставини.
У п. 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зауважує, що оскаржувану постанову Третього апеляційного адміністративного суду ухвалено 14 лютого 2019 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21 лютого 2019 року. Проте, з касаційною скаргою позивач звернувся лише 09 липня 2019 року, відповідно до роздрукованої копії конверту, що додається до матеріалів справи, при цьому, скаржником не наведено обставин, які об'єктивно перешкоджали йому в реалізації його права щодо касаційного оскарження судового рішення на протязі більш, ніж п'яти місяців. Посилання скаржника на те, що він часто хворів протягом цього часу, та обставини чинення працівниками апеляційного суду певних перешкод не підкріплені жодних належним доказом.
Отже, зазначені у заяві причини пропуску строку в зіставлені з відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення, датою оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень і значний проміжок часу, що сплинув з дня його прийняття до дня подання касаційної скарги, дають підстави вважати їх неповажними для поновлення строку.
Таким чином, колегія суддів не визнає поважними наведені скаржником причини пропуску передбаченого законодавством строку для касаційного оскарження судового рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Під дію названої норми підпадають ухвали місцевих та апеляційних адміністративних судів, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.
Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року складає 1762,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 1762,00 грн.
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на свій тяжкий майновий стан . Зокрема, посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.
За приписами частини першої ст. 133 КАС України Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавчий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження заявленого клопотання скаржник долучив довідку Тернівського Управління праці та соціального захисту населення міста Кривий Ріг від 01 липня 2019 року № 5339.
Проте, надані скаржником докази на підтвердження тяжкого майнового стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік.
Слід відзначити, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від такої сплати заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Отже, за наведених обставин, у задоволенні клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору належить відмовити.
Відповідно до правил ст. 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання документів, з яких можна буде визначити сукупний розмір доходу позивача за попередній рік або документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: 31219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)»; символ звітності банку: 207.
Керуючись статтями 3, 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у страві № 215/5411/18(2-а/215/221/18).
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у страві № 215/5411/18(2-а/215/221/18) залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов