Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №599/1326/17
адміністративне провадження №К/9901/7163/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., Сеника Р.П. від 18 грудня 2017 року у справі № 599/1326/17 за позовом ОСОБА_1 до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі - Козівське ОУПФУ) про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 як металізатору дзеркал ручним способом.
Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 28 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 28 вересня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач з 21 липня 1987 р. по 29 грудня 2006 р. працював на посаді металізатора в дзеркальному цеху колгоспу ім. Леніна ( який в 1991 перейменовано в колгосп «Озернянський» а в 2000 р. реорганізовано в ПАП «Озерна») с.Озерна Зборівського району. Посада відноситься до робіт із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважає протиправною відмову у призначенні пенсії лише з підстав відсутності відповідного запису в трудовій книжці. Вказує, що позивач суміщав посаду металізатора із завідуючим дзеркальним цехом лише з 1993 року, оскільки з 1988 року по серпень 1993 року вказану посаду займала ОСОБА_2 .
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта.
04.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Козівського ОУПФУ про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад показників, затверджених Кабінетом Міністрів України у зв'язку з тим, що має пільговий стаж, зокрема, працював з 21.07.1987 року по 02.02.2000 року у дзеркальному цеху у колгоспі ім. Леніна, який з 12.07.1991 року внаслідок реорганізації перейменовано на колгосп «Озерянський»( без зазначення у трудовій книжці посади ), а з 04.02.2000 року по 29.12.2006 року працював у ПАП «Озерна» в дзеркальному цеху на посаді металізатора, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 10.04.1981 року.
Рішенням комісії Зборівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Козівського ОУПФУ Тернопільської області по розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсії від 21.06.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком №2 у зв'язку із відсутністю стажу роботи, який дає право на таку пенсію.
Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що записи книги обліку трудового стажу про те, що позивач з 21.07.1987 року працював завідуючим дзеркального цеху, спростовані, оскільки встановлено, що таку посаду до 1993 року займала ОСОБА_2 , а з 1993 року позивач виконував обов'язки завідуючого дзеркальним цехом, при цьому його основною роботою залишилась робота металізатором.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що трудовою книжкою ОСОБА_1 та іншими документами не підтверджується трудовий стаж позивача металізатором дзеркального цеху, який надає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Призначення пенсій за віком на пільгових умовах здійснюється у відповідності зі Списками виробництв, робіт і професій, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Списком №2 виробництв, робіт, професій і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, розділом Загальні професії передбачена посада металізатора.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із копії трудової книжки позивач ОСОБА_1 з 21.07.1987 року прийнятий на роботу у колгосп ім. Леніна в дзеркальний цех та звільнений з роботи 02.02.2000 року. Однак, посада, на якій ОСОБА_1 працював у колгоспі імені Леніна, у трудовій книжці не зазначена.
Колегія суддів не приймає посилання позивача в касаційній скарзі на те, що в записі 19 трудової книжки зазначено посаду металізатора, оскільки вказане не відповідає дійсності.
Також згідно книги обліку трудового стажу ОСОБА_1 у період з 21.07.1987 року працював завідуючим дзеркального цеху, а з 1997 року - металізатором. В довідці №32 від 21.04.2017 року, виданій Озернянською сільською радою, на яку покликається позивач як на підтвердження його пільгового стажу, зазначено, що ОСОБА_1 працював завідуючим дзеркального цеху. Також відсутні відмості у первинних документах про доплату ОСОБА_1 за шкідливі умови праці.
У наказі госпрозрахункового підрозділу КП «Озернянський» №15 від 31.01.1997 року «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» ОСОБА_1 зазначений завідуючим дзеркального цеху.
Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції досліджено та надано оцінку всім документам, на які посилається позивач, а відтак колегія суддів погоджується з висновком про відсутність пільгового стажу, достатнього для призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук