Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №810/423/17
адміністративне провадження №К/9901/15755/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,
за касаційною скаргою Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року (головуючий - Виноградова О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року (головуючий - Твердохліб В.А., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.),
I. Суть спору
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування наказу Голови Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України від 26.12.2016 р. № 272/ОС-16.
2. Позов обґрунтував тим, що в оскарженому наказі відповідач безпідставно зменшив йому вислугу років в календарному та пільговому обчисленні, не зарахувавши період проходження служби на атестованих посадах професора та завідувача кафедри в Національній академії прокуратури України.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом Голови Державної пенітенціарної служби України від 29.09.2016 р. № 239/ОС-16 (з особового складу) полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , першого заступника начальника Інституту кримінально-виконавчої служби, 29 вересня 2016 року звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України через хворобу відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
4. У цьому наказі зазначено, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в календарному обчисленні становить 23 роки 0 місяців 09 днів, у пільговому обчисленні - 24 роки 02 місяці 14 днів.
5. Наказом Голови Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України від 26.12.2016 р. № 272/ОС-16 (з особового складу) внесено зміни до наказу ДПтС України від 29.09.2016 р. № 239/ОС-16 в частині обчислення вислуги років позивача та визначено, що його вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 18 років 02 місяці 06 днів, у пільговому обчисленні - 19 років 04 місяці 10 днів.
6. Підставою прийняття наказу від 26.12.2016 р. № 272/ОС-16 вказано службову записку сектора пенсійного та соціального забезпечення ДЗД ДПтС України від 20.12.2016 р. № ДЗД/23-1147/70-16, в якій заступник директора ДЗД ДПтС України звернувся до Голови Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України з проханням внести зміни до пункту наказу ДПтС України від 29.09.2016 р. № 239/ОС-16 в частині обчислення вислуги років ОСОБА_1 у зв'язку з упорядкуванням вислуги років відповідно до законодавства.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, позов задоволено:
8. Судові рішення мотивовані тим, що ні оскаржуваний наказ, ні службова записка, покладена в його основу, не містять правового обґрунтування зменшення позивачу вислуги років та визначення періоду його роботи, що підлягає виключенню з розрахунку вислуги, що унеможливлює ідентифікацію періоду вислуги років позивача, який було виключено оскаржуваним наказом, та можливість перевірки правомірності його виключення.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
9. У касаційній скарзі Комісія з ліквідації Державної пенітенціарної служби України просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
10. Зазначає, що чинне законодавство України не містить чіткого переліку необхідних підстав для видання наказів органами виконавчої влади, а також умов змісту таких наказів. Оскаржуваний наказ виданий Головою комісії в межах повноважень та урахуванням усіх необхідних реквізитів, передбачених ДК 010-98 та ДСТУ 4163-2003. Вважає, що висновок судів щодо неможливості ідентифікації періоду вислуги років позивача, який було виключено оскаржуваним наказом, свідчить про неповне з'ясування обставин справи.
11. У доповненні до касаційної скарги відповідач додатково звернув увагу на порушення судами правил територіальної юрисдикції, зазначивши, що з урахуванням місця реєстрації позивача і місцезнаходження відповідача ця справа підсудна або Окружному суду м. Києва, або Волинському окружному адміністративному суду.
12. Позивачем не подано відзиву на касаційну скаргу.
13. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
V. Позиція Верховного Суду
14. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
15. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 р. № 343 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" вирішено ліквідувати Державну пенітенціарну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Цією ж постановою утворено комісію з ліквідації Державної пенітенціарної служби (далі - ліквідаційна комісія). Голові ліквідаційної комісії наказано: затвердити персональний склад ліквідаційної комісії; забезпечити здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією Державної пенітенціарної служби, а також з передачею майна, що належить до сфери її управління; щомісяця інформувати Міністерство юстиції про результати проведеної роботи.
16. Згідно з пунктами 18, 19, 21 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. № 1074, до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу. Право підписувати документи щодо припинення органу виконавчої влади або територіального органу надається голові комісії з моменту його затвердження до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Голова комісії, серед іншого, забезпечує дотримання порядку звільнення працівників, зокрема тих, що є членами комісії, у тому числі письмово попереджає їх не пізніше ніж за два місяці до звільнення, повідомляє державну службу зайнятості про звільнення працівників із зазначенням їх чисельності, звільняє працівників і забезпечує своєчасний розрахунок з ними під час звільнення, видає відповідні накази та підписує необхідні документи.
17. Відповідно до пункту 1 розділу III Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям Національної гвардії України, звільненим зі служби, та членам їх сімей, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.05.2016 р. № 351 (чинному на час звільнення позивача зі служби) структурні підрозділи кадрового забезпечення не пізніше 3 робочих днів після звернення осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", готують розрахунок вислуги років. Для підготовки розрахунку вислуги років попередньо перевіряються дані про проходження служби, уточнюються і підтверджуються періоди, які підлягають зарахуванню на пільгових умовах. Складений розрахунок вислуги років доводиться до відома особи, якій оформлюється пенсія. Обчислена вислуга років (у календарному обчисленні і окремо на пільгових умовах) вказується в наказі про звільнення. Якщо після звільнення особа, якій призначена пенсія, подала додаткові документи, які підтверджують невраховані періоди служби, що впливають на збільшення пенсії, обчислена вислуга років для призначення пенсії підлягає перерахунку.
18. Отже, голова ліквідаційної комісії наділений повноваженнями щодо видання наказів з кадрових питань.
19. Проте, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, в оскаржуваному наказі відсутнє посилання на норми чинного законодавства, які б давали відповідачу право змінювати раніше проведений розрахунок вислуги років позивача в бік її зменшення.
20. Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що в будь-якому випадку рішення суб'єкта владних повноважень має бути мотивованим і, крім зазначення всіх необхідних реквізитів, має містити конкретні підстави та обґрунтування прийняття того чи іншого рішення.
21. Оскільки в наказі від 26.12.2016 р. № 272/ОС-16, так само як і в покладеній в його основу службовій записці, не було наведено правового обґрунтування зменшення вислуги років позивача та не зазначено конкретних періодів його служби, які були виключні з цього розрахунку, то суди дійшли обґрунтованого висновку щодо незаконності оскаржуваного наказу та необхідності його скасування.
22. Стосовно посилань відповідача на непідсудність справи Київському окружному адміністративному суду, то згідно з абзацом 10 частини третьої статті 353 КАС України судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини (судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу), якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
23. Як вбачається з матеріалів справи, до стадії касаційного провадження відповідач не заявляв про непідсудність справи і в касаційній скарзі та доповненні до неї не зазначив жодних причин, які перешкоджали йому це зробити.
24. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
VI. Судові витрати
25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України залишити без задоволення.
2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий С.А. Уханенко
Судді О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська