про повернення апеляційної скарги
18 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/7279/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Старунського Д. М.
суддів -Багрія В. М.
Курильця А. Р.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 березня 2019 року у справі № 454/2012/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сокальської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА, третя особа Департамент соціального захисту населення Львівської ОДА про зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14 березня 2019 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
Частинами третьою і четвертою статті 131 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво іншої особи у Верховному Суді відповідно до статті 131-2 цієї Конституції з 01 січня 2017 року здійснюється виключно адвокатами.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (тобто до 30 вересня 2016 року), здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 14 Положення про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», положеннями статей 55, 57 КАС України, статей 237, 240 ЦК України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями): ордеру, виданого на ведення справи в суді чи договору і свідоцтва або довіреності.
З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що вона підписана особою, яка зазначена як представник позивача - адвокат Огорілко Юрій Володимирович.
Відповідно до частин 1, 2, 6, 8 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
До апеляційної скарги надано ксерокопію довіреності від 14.12.2016, виданої від імені ОСОБА_1 , якою уповноважено адвоката Огорілка Юрія Володимировича представляти його інтереси.
Ксерокопія довіреності, яка подана до апеляційної скарги, засвідчена підписом повіреної особи, а не довірителем, у зв'язку з чим не визнається судом належним чином оформленою, оскільки така форма посвідчення не є достовірним доказом уповноваження довірителем адвоката Огорілка Юрія Володимировича на представництво його інтересів у суді.
Тобто у матеріалах апеляційної скарги відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення ОСОБА_1 реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення через представника та, відповідно, обсяг повноважень, наданий цьому представнику.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи, що до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Огорілку Ю.В. щодо його представництва у суді апеляційної інстанції та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в ухвалах від 14 червня 2019 року у справі №813/5990/15, від 04 липня 2019 року у справі №813/6393/15.
З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, оскільки вона підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 296, 297, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 березня 2019 року у справі № 454/2012/17 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
А. Р. Курилець