Справа №758/7598/18
Провадження № 22-ц/824/10279/2019
12липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Суханової Є.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання неправомірною бездіяльність,-
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання неправомірною бездіяльність - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним висновком суду, позивач ОСОБА_1 , 11 травня 2019 року, подала апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху. Апелянту було надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
На виконання вимог ухвали, апелянт ОСОБА_1 , 09 липня 2019 року , подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій тлумачить законодавство, що стосується строків подання апеляційної скарги та посилається на те, що копія оскаржуваного рішення вона отримала засобами поштового зв'язку 30 травня 2019 року, зазначивши, що суддя першої інстанції навмисно сфабрикувавши завідомо неправдиве судове рішення від 21 грудня 2018 року направила для внесення до Єдиного реєстру судових рішень 17 травня 2019 року, а відповідно їй направив суд першої інстанції лише 29 травня 2019 року, де нею повний текст було отримано 30 травня 2019 року.
Зазначає, що апеляційна скарга подана 10 червня 2019 року в строк на апеляційне оскарження з дня вручення рішення.
Вивчивши матеріали справи приходжу до процесуального висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у звязку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
З матеріалів справи вбачається, що протягом тривалого часу, саме 6-тимісяців, позивач ОСОБА_1 , не захищала свої процесуальні права, не цікавилась розглядом справи, порушень її прав щодо отримання повного тексту рішення суду першої інстанції або відсутність можливості звернення з апеляційною скаргою, у встановленні законодавством строки, не довела.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).
Натомість, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження по даній справі приходжу до висновку, що заявником його обов'язок щодо проявлення особливої сумлінності у захисті своїх інтересів та вжиття необхідних дій не довела, що протирічить вимогам статті 81 ЦПК України.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до процесуального висновку, що апеляційне провадження не може бути відкрито у зв'язку із тим, що апелянтом безпідставно пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду І інстанції.
У клопотанні, про поновлення строку причина його поновлення, на думку суду, не є поважною в розумінні п.4, ч.1 ст. 358 ЦПК України.
Так, згідно з п. 4 ч.1 ст.358 ЦПК України, скаржником у строк визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Важливо, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
Враховуючи вище викладене, підстав для прийняття апеляційної скарги немає, у зв'язку з тим, що причини пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції,які на думку апелянта є поважними, суд визначив не поважними.
За таких обставин, у відповідності до вимог п.4.,ч. 1 ст. 358 ЦПК України, правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року відсутні.
Керуючись п. 4., ч. 1 ст. 358 ЦПК України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання неправомірною бездіяльність- відмовити за пропуском процесуальних строків на оскарження.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Київського
апеляційного суду Є.М. Суханова