Справа №760/13901/19
Провадження № 22-ц/824/10358/2019
12 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Суханової Є.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа: служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення,-
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа: служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним висновком суду, позивач ОСОБА_1 , 19.06.2019 року подав апеляційну скаргу, з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року була залишена без руху. Апелянту було надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
На виконання вимог ухвали, апелянт ОСОБА_1 , та її представник ОСОБА_6 , 11 липня 2019 року , подали до суду заяви про усунення недоліків, в якій зазначали, що строк пропущено з поважних, на їх думку, причин та просять його поновити.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до процесуального висновку, що апеляційне провадження не може бути відкрито у зв'язку із тим, що апелянтом безпідставно пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду І інстанції.
Згідно з протоколом судового засідання від 22 лютого 2019 року представник позивача - ОСОБА_6 була присутня під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду 1-ї інстанції, знала зміст рішення та мала всі процесуальні підстави отримати повний текст рішення суду, який був виготовлений судом першої інстнаціїї вчасно, згідно з вимогами чинного законодавства протягом п'яти днів - 4 березня 2019 року, що підтверджується а.с. 155 ( повного тексту рішення суду).
На (а.с. 156) є власноручна розписка представника позивача-апелянта ОСОБА_6 про отримання вступної та резолютивної частини рішення суду.
Крім того, (а.с. 160) міститься супроводжувальний лист про направлення на адресу представника позивача ОСОБА_6 копії рішення Солом'янського районного суду м. Києва на 3-х аркушах та на (а.с. 166) знаходиться конверт про отримання зазначеного рішення суду особисто ОСОБА_6 26 лютого 2019 року.
Таким чином, з зазначеного моменту (тобто, з 26 лютого 2019 року) представник позивача-апелянта ОСОБА_6 мала всі процесуальні права та можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою, як позивач та її представник ОСОБА_6 , яка діяла на підставі доручення, мала намір оскаржити рішення суду, в строки передбачені діючим цивільно процесуальним законодавством ( згідно з вимогами ст. 354 ЦПК України).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2019 року апеляційна скарга була повернута представнику позивача ОСОБА_6 з підстав відсутності ОСОБА_6 у Единому реєстрі адвокатів України (а.с.169) та суд апеляційної інстанції визнав, що апеляційна скарга підписана не уповноваженою особою, що є порушенням вимог ст. 60 та ч. 4 ст. 62 ЦПК України та п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України.
Незважаючи на наявність вказаного процесуального документа, представник апелянта, звернулась з заявою до Київського апеляційного суду, в якій посилається на те, що вона змінила прізвище з ОСОБА_6 на « ОСОБА_6 » про що надає ксерокопію свідоцтва про зміну імені від 13 листопада 2012 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29 березня 2011 року.
Натомість, звертаю свою процесуальну увагу, що видаючи довіреність на ведення цієї справи у суді першої інстанції від 17 серпня 2017 року (а.с.21) позивач уклала договір саме з ОСОБА_6 , а не з ОСОБА_6 .
Таким чином, на момент укладання довіреності з позивачем -представник була ОСОБА_6 , яка була відсутня в якості адвоката в Единому реєстрі адвокатів України.
З огляду на наведені обставини приходжу до висновку, що поважні причини пропуску строку за зверненням з апеляційною скаргою відсутні.
Жодних процесуальних підстав вважати, що судом першої інстанціїї порушені права апелянта про несвоєчасне отримання та оскарження рішення суду, не доведено.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до приписів ч. 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).
У клопотанні, про поновлення строку причина його поновлення на думку суду не є поважною в розумінні п.4, ч.1 ст. 358 ЦПК України.
Так, згідно з п. 4 ч.1 ст.358 ЦПК України, скаржником у строк визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Важливо, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
Враховуючи вище викладене, підстав для прийняття апеляційної скарги немає, у зв'язку з тим, що причини пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції,які на думку апелянта є поважними, суд визначив не поважними.
За таких обставин, у відповідності до вимог п.4.,ч. 1 ст. 358 ЦПК України, правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року відсутні.
Керуючись п. 4., ч. 1 ст. 358 ЦПК України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа: служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення- відмовити за пропуском процесуальних строків на оскарження.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Київського
апеляційного суду Є.М. Суханова