27.08.2018
Справа № 522/12759/18
Провадження № 1-кс/522/13202/18
27 серпня 2018 року
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , старшого слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженні № 12018161500001907 від 18.07.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна, -
Старший слідчий СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно.
Як вбачається з клопотання, до чергової частини Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшов рапорт співробітника поліції ГРИП ВОДГР УПД ГУНП в Одеській області ст. лейтенанта ОСОБА_5 , про те що 18.07.2018 року за адресою: м. Одеса, вул. Черняхівського, 11, був зупинений автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200», білого кольору, на якому були присутні д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При перевірці документів було встановлено, що номерні знаки які перебували на автомобілі, не належать до вищезазначеного транспортного засобу, водієм транспортного засобу було надано документи, а саме: оперативний талон серії НОМЕР_2 від 06.02.2018 року, свідоцтво о реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 , що викликало сумнів у справжності цих документів.
За даним фактом відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018161500001907 від 18.07.2018 року, за ознакою кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
18.07.2018 року ст. слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області був проведений огляд у слідчому кабінеті №6 Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101В, під час проведення якого на столі було виявлено документи які були надані для проведення огляду поліцейськими ГРПП ВОДГР УГІД ГУНП в Одеській області ст. лейтенанта ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , яким для складання адміністративного протоколу надав громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водій автомобіля марки «Land Cruiser 200», білого кольору, д/ НОМЕР_4 , а саме: водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оперативний талон серії НОМЕР_2 від 06.02.2018 року на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser 200», білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2017 року, свідоцтво о реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 , що викликало сумнів у справжності цих документів. Протоколом проведення огляду було вилучено: оперативний талон серії НОМЕР_2 від 06.02.2018 року на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser 200», білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2017 року, свідоцтво о реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200», білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2017 року, д/н НОМЕР_6 .
Приймаючи до уваги, що вилучені документи є предметом кримінального правопорушення, пов'язані з їх незаконним виготовленням, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають суттєве значення по справжньому кримінальному провадженню, з метою їх схоронності необхідно накласти арешт, відповідно до норм КПК України.
Посилаючись на вищевикладене, слідчий просив накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду, а саме: оперативний талон серії АА№000814 від 06.02.2018 року на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser 200», білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2017 року, свідоцтво о реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200», білого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2017 року, д/н НОМЕР_6 , вилучене в ході проведення огляду 18.07.2018 року.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.
Представник володільця майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, пояснивши суду, що 18 липня 2018 року приблизно о 11:30 годині ОСОБА_6 керував автомобілем «Toyota Land Cruiser 200», номерний знак НОМЕР_7 , по вул. Черняховського 11 в м. Одесі, де був безпідставно зупинений працівником поліції ГРПП ВОДГР УПД ГУ НП в Одеській області - ОСОБА_8 .
Під час складення Постанови співробітник поліції при заповненні відомостей про автомобіль вказав дійсний номерний знак НОМЕР_6 . Крім того, на зауваження ОСОБА_6 про безпідставність таких звинувачень у скоєнні адміністративного правопорушення, прохання ознайомити його з доказами правопорушення та надати йому можливість скористатися правовою допомогою, - ОСОБА_8 не реагував.
Також, ОСОБА_8 безпідставно вилучив у ОСОБА_6 його водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які в подальшому не повернув.
При цьому, об 11:30 годині 18.07.2018 року співробітниками поліції при складенні постанови про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності були фактично вилучені документи, які він надав лише для проведення перевірки для складання розгляду адміністративної справи.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 15:00 до 15:30 18.07.2018 року слідчим проведений огляд місця події, а саме, службового кабінету № 6, який знаходиться в Шевченківському ВП Приморського ВП в м. Одесі, в ході якого вилучені документи на ім'я ОСОБА_6 , попередньо надані співробітниками поліції.
О 16:46 годині за результатами проведеного огляду слідчим внесені відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Разом з тим, в період з 11:30 по 15:00 документи, видані на ім'я ОСОБА_6 безперешкодно та без належних підстав перебували у співробітників поліції.
Таким чином, ОСОБА_6 вважає, що слідчим ОСОБА_3 було грубо порушено норми КПК та розпочато досудове розслідування у вигляді проведення слідчої дії - огляд до внесення відомостей в ЄРДР за відсутності невідкладного випадку та загрози знищення, пошкодженню чи зникнення фактичних даних, в тому числі, документів, які були вилучені.
Вилучення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія фактично є забороною ОСОБА_6 користуватися власним транспортним засобом.
Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані до клопотання матеріали суд приходить до висновку про необхідність відмови слідчому у задоволенні клопотання з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Як вбачається із клопотання слідчого і пояснень представника володільця майна, на даний час, жодну особу не повідомлено про підозру.
Крім того, обмеження особи володіння своїм майном не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про яку йдеться в клопотанні слідчого.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування в особі слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
За таких обставин, в результаті аналізу клопотання та наданих суду матеріалів, суд змушений прийти до висновку, що клопотання слідчого є не обґрунтованим, слідчим та прокурором не доведені достатні підстави у зв'язку з якими потрібно накласти арешт, відтак зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 132, 170, 171, 172, 173, 309, 372, 376 КПК України, -
Старшому слідчому СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: