Справа № 291/1021/18
17 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.
перевіривши заяву представника ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
відповідно до рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 березня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, представник відповідача оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 15 травня 2019 року рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 березня 2019 року скасовано, прийнятно постанову якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
04 червня 2019 року до суду від представника позивача надійшла заява про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду 15 травня 2019 року за нововиявленими обставинами, на підставі пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року вищезазначену заяву залишено без руху та запропоновано позивачу в строк протягом п'яти днів з моменту її отримання усунути виявлені недоліки.
12 липня 2019 року до суду від представника позивача надійшла заява на виконання вищевказаної ухвали.
У відповідності до ст.298 КАС України у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, заява повертається особі, яка її подала.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у заяві про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дійшла висновку, що вимоги ухвали про залишення заяви без руху не виконанні, у зв'язку з чим заява представника ОСОБА_1 підлягає поверненню, з наступних підстав.
Відповідно до приписів п. 1 частини першої, частини другої статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 2 ст.361 КАС України визначено підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звергається із заявою, на час розгляду справи: 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7).
Таким чином, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Істотність обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.
Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 р. "Правєдная проти Росії", процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
У ході розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами з'ясовано, що позивач як на підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами посилається на те, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області задоволено повністю, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Після отримання позивачем копії вказаної постанови, останнім було виявлено та встановлено обставини, які мали б істотне для суду значення при вирішенні питання про обґрунтованість доводів ОСОБА_1 , а саме, відсутності наявності у користуванні позивача земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 державної форми власності площею 31,0796 га на території Немировецької сільської ради, Житомирської області.Вказане підтверджується повідомленням відділу у Ружинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 15 серпня 2018 року № 29-6-0.34-180/120-18. Однак, оскільки з позивачем було укладено договір - доручення, згідно якого до повноважень представника входило підготовка, подання позовної заяви, її розгляд судом першої інстанції здійснювалось виключно в присутності представника позивача, тому ОСОБА_1 не знав і не міг знати про наявність вказаного повідомлення. Крім того, зазначає, що вказане повідомлення було отримано адвокатом, на його запит 15.08.2018 року, а позивач ознайомився із ним 25 травня 2019 року.
Водночас, колегія суддів ще раз наголошує, що згідно матеріалів справи повідомлення відділу у Ружинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 15 серпня 2018 року № 29-6-0.34-180/120-18 було долучено позивачем до адміністративного позову (а.с.23), а відтак він був відомий суду та під час розгляду справи при дослідженні доказів в їх сукупності йому була надана оцінка, а отже, в даному випадку позивач фактично просить суд переоцінити докази, які знаходяться у матеріалах справи, та які були досліджені судом в процесі розгляду справи.
Отже, зазначена вище обставина, об'єктивно існувала на момент вирішення адміністративної справи № 291/1021/18 та повинна була бути відома позивачу, а також була відома суду та представнику позивача на час розгляду даної справи, а отже не є нововиявленою у розумінні приписів статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова колегія враховує, що Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004 зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане сумніву (справа Брумареску проти Румунії, постанова від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Отже, процедура скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, проте він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Однак, колегія суддів ще раз зазначає, що повідомленням відділу у Ружинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 15 серпня 2018 року № 29-6-0.34-180/120-18, було в матеріалах справи та йому була надано оцінка в сукупності зі всіма доказами по справі.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що заявник не навів жодної істотної обставини, на підставі якої постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, а обставини наведені останнім у заяві є такими, що не можуть бути віднесені до нововиявлених, оскільки доводи заявника в даному випадку фактично зводяться до переоцінки доказів, що досліджувались судом першої та апеляційної інстанцій по даній справі та яким вже надавалась належна правова оцінка, що в силу приписів ч.4 ст. 361 КАС України не може бути визнано нововиявленою обставиною.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що представник позивача не надав нового обґрунтування, які саме обставини існували під час прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 15 травня 2019 року та не були відомі під час розгляду справи, і є такими, що спростовують встановлені факти.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Сьомого апеляційного суду від 24 червня 2019 року про залишення заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами представником ОСОБА_1 не виконана в повному об'ємі, чим порушено вимоги ст. 298 КАС України, а тому заява про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року за нововиявленими обставинами підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст.298, 361, 363, 328, 329 КАС України, суд
1. Заяву представника ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушенняу задоволенні повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення заяви та доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію ухвали про повернення заяви надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Суддя-доповідач Гонтарук В. М.
Судді Граб Л.С. Біла Л.М.