Справа № 240/5278/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
18 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Романівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанови №58459834 від 21.02.2019,
у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Романівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження№58459834 від 21 лютого 2019 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, а позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
При цьому, в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 3 ст. 161 КАС України).
Частиною 1 ст. 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено 10-денний термін для усунення недоліків позовної заяви, а саме шляхом: докази, які підтверджують тяжкий майновий стан або докази сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.
22 квітня 2019 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій остання просила звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору в сумі 768,40 грн. перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній рік. У підтвердження чого подала довідку №299 від 10.04.2019 року про отриманні ОСОБА_1 доходи за 2018 рік у якій зазначено про те, що загальна сума її доходу за 2018 рік складає 17411,19 грн. (5476,65 грн. + 3955,20 грн. + 1774,34 грн. + 6205,00 грн.).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що із наданої позивачем довідки встановлено, що загальна сума її доходу за 2018 рік складає 17411,19 грн. (5476,65 грн. + 3955,20 грн. + 1774,34 грн. + 6205,00 грн.), а тому розмір судового збору в сумі 768,40 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (17411,19 грн. х 5% = 870,56 грн.).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Так, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено право суду з огляду на майновий стан сторони своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав, зазначених у частині першій цієї статті.
Вказана норма кореспондується з нормою ч.1 ст.133 КАС України, згідно якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Також, згідно ч.ч. 1,2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене вище, особа, яка подає клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи та в підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 р. "Надточій проти України", принцип рівності сторін-один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду-передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Таким чином, безпідставне звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги може призвести до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Із наданої позивачем довідки №299 від 10.04.2019 року про отримання нею доходів за 2018 рік встановлено, що загальна сума складає 17411,19 грн., а розмір судового збору в сумі 768,40 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (17411,19 грн. х 5% = 870,56 грн.).
За таких обставин, відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 768,40 грн.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що вона не була позбавлена можливості звернутись до суду першої інстанції із заявою про зменшення розміру судового збору.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивачем не усунуто недоліків позовної заяви у строк встановлений судом, які вказані в ухвалі від 15 квітня 2019 року, суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву, згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.