Справа № 825/2093/17 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
18 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Степанюк А.Г., Костюк Л.О.,
за участю секретаря: Рагімової Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року по справі за заявою ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року у задоволенні заяви про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року та задовольнити її заяву про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
03 червня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від відповідача, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, зобов'язано Чернігівську ОДПІ області надати ОСОБА_1 довідку про доходи. Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року та постановою Верховного Суду від 26.09.2018 року.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 року Чернігівській ОДПІ встановлено строк для подання звіту про виконання рішення суду від 31.01.2018 року - протягом десяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
10.12.2018 року на адресу Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов звіт Чернігівської ОДПІ про виконання судового рішення від 03.12.2018року.
Вважаючи, що Чернігівською ОДПІ рішення суду виконано не було у встановленому ним порядку, позивач звернулась до суду із заявою про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
У свою чергу, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафних санкцій є заходом для забезпечення права громадян на судовий захист у разі невиконання рішення суду. Для того щоб накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень, суд повинен встановити, що постанова не виконана та з'ясувати причини її невиконання.
Суд має право, але не зобов'язаний накладати штраф. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання постанови, діяли добросовісно, то саме лише невиконання постанови не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу.
Окремі порушення під час виконання постанови суду не можуть бути підставою для накладення штрафу, якщо відсутній причинно-наслідковий зв'язок між цими порушеннями і невиконанням постанови.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року, Чернігівську ОДПІ було зобов'язано видати ОСОБА_1 довідку про доходи.
Представником Чернігівської ОДПІ було зазначено, що на даний час відомості з Державного реєстру є єдиною формою довідок про доходи, які надають податкові органи.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за №1306/31174, затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Положення).
Пунктом 1 Розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Відповідно до пункту 1 Розділу IV Положення, Державний реєстр формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Згідно із пунктами 1 та 2 Розділу VIII Порядку, фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою N 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред'являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Відповідно до Розділу Х Порядку, фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.
Пошук у Державному реєстрі здійснюється за такою сукупністю відомостей: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження, місце народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством України встановлено певний порядок отримання відомостей з Державного реєстру, який є чинним та не визнаний неконституційним, якого відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен дотримуватись.
Зокрема, головною умовою для формування про особу відомостей з Державного реєстру є її реєстрація у окремому реєстрі Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. При цьому, ідентифікація осіб у реєстрі (задля уникнення плутанини) здійснюється, у тому числі, за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. Суд звертає увагу, що реєстрація є волевиявленням громадян та реалізовується шляхом подання відповідної заяви. Податковий орган позбавлений можливості самостійно вносити про особу до Державного реєстру будь-які дані, які можуть її ідентифікувати.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має відмітку у паспорті про можливість здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру. До Чернігівської ОДПІ із заявою про включення до окремого Державного реєстру вказана громадянка не зверталась та не бажає звертатись, про що нею неодноразово зазначалось у судовому засіданні. Судовим рішенням у справі №825/2093/17 також встановлено, що у ОСОБА_1 немає обов'язку звертатись з даною заявою.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком Чернігівського окружного адміністративного суду, що видаючи ОСОБА_1 відомості з Державного реєстру на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року, Чернігівська ОДПІ відобразила у них фактично наявну у Державному реєстрі інформацію про дохід заявника (через відсутність заявника у реєстрі).
Таким чином, поданий відповідачем звіт свідчить про виконання Чернігівською ОДПІ рішення від 31.01.2018, у межах наданих контролюючому органу повноважень, тому відсутні правові підстави для застосування санкцій, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Міркування і твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Костюк Л.О.
Суддя Степанюк А.Г.