Справа № 120/916/19-а
18 липня 2019 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Граб Л.С., розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 липня 2019 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в п'ятиденний строк виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
17 липня 2019 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, мотивоване відсутністю коштів за кодом "2800 "Інші поточні видатки".
При цьому, відповідач посилається на положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" та ст.133 КАС України, якими передбачено відстрочення або розстрочення сплату судового збору на певний строк.
Надаючи правову оцінку вказаному клопотанню, виходжу із наступного.
Так, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік умов за яких можливо відстрочити сплату судового збору.
За нормами вказаної статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, апелянт не входить до переліку осіб, перелічених в ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", яким суд може відстрочити сплату судового збору.
Необхідно звернути увагу, що апелянт ще на стадії подання апеляційної скарги повинен був вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, однак, як видно зі змісту апеляційної скарги та доданих матеріалів, відповідач не порушував питання про існування перешкод у сплаті судового збору.
З огляду на зазначене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Граб Л.С.