Справа № 120/478/19-а
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
10 липня 2019 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року (повний текст рішення виготовлено 11 березня 2019 року у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
позивач 11.02.2019 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 77 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 77 % від відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2015 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 75 % відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 75 % від відповідних сум грошового забезпечення .
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що до 31.12.2017 він отримував пенсію у розмірі 77% грошового забезпечення, що підтверджено перерахунком пенсії за вислугу років з 01.12.2017, а не 75% як вказано судом, а тому, йому перерахунок має бути здійснений виходячи з 77 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що при перерахунку пенсії має враховуватись положення ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", яка носить імперативний характер та визначає, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75% відповідних сум грошового (стаття 43).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати в оскаржуваній частині з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області і з листопада 1992 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" як колишній військовослужбовець.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, управлінням пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Однак, пенсію перераховано виходячи з 70% грошового забезпечення, а не 77% як було встановлено при її призначенні.
Не погоджуючись із такою позицією відповідача щодо визначення відсотку від грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При цьому, ч. 1 ст. 308 КАС України вказано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з апеляційної скарги, позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи саме з 77 % грошового забезпечення, а не 75 % як встановлено судом першої інстанції.
Приймаючи рішення в оскаржуваній частині суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно вимог чинного законодавства, при здійснені перерахунку пенсії враховується відсоток, який визначався виключно під час призначення пенсії, а не під час її неодноразового перерахування.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині за такими доводами.
Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) (в редакції, чинній на момент перерахунку пенсії) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент перерахунку пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, -85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що зокрема, Законом України №103/96-ВР від 25.03.1996 було внесено зміни та доповнення до Закону № 2262-ХІІ, а саме ч. 2 ст. 13 викладено в новій редакції, з якої слідує, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Даючи правову оцінку доводам апелянта щодо наявності підстав для перерахунку та виплати йому пенсії саме у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно наданого розрахунку пенсії за вислугу років від 07.02.2019, органом пенсійного фонду позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.
Разом з цим, згідно розрахунку пенсії за вислугу років від 20.01.1993, основний розмір пенсії при її призначені з листопада 1992 склав 75 % від суми грошового забезпечення.
З розрахунку пенсії за вислугу років від 01.12.2017 вбачається, що основний розмір пенсії позивача склав 77% грошового забезпечення.
Проте, здійснюючи з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідач обмежив розмір такої пенсії до 70 %, застосувавши редакцію ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, яка чинна на момент проведення такого перерахунку пенсії.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, враховуючи, що перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Так, згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив права позивача, оскільки при призначенні пенсії первинно, а також у зв'язку із подальшими перерахунками, позивач набув право на отримання пенсії у розмірі 77 % сум грошового забезпечення і відповідач не мав належаних правових підстав для обмеження обсягу набутих позивачем прав.
Водночас, суд звертає увагу на те, що зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в рішенні від 04.02.2018 у зразковій справі №240/5401/18.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно ж позовної вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, слід вказати, що з апеляційної скарги вбачається, що апелянт не оскаржує рішення суду першої інстанції в цій частині, а тому, апеляційний суд не переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови у встановленні судового контролю.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 77 % відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 77 % від відповідних сум грошового забезпечення .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Гонтарук В. М.