Справа № 580/1375/19 Суддя першої інстанції: А.М. Бабич
17 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Сорочка Є.О.
Федотова І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУД ІНВЕСТ» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУД ІНВЕСТ» до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язати вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаської області про: визнання протиправною та скасування постанови від 24 квітня 2018 року у виконавчому провадженні № 51400481 про зупинення вчинення виконавчих дій та зобов'язання відповідача здійснити усі передбачені законом заходи з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1191/15.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач - ТОВ «ТЕХНОБУД ІНВЕСТ», звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга є обґрунтовано та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що зазначений спір повинен розглядатись Господарським судом Черкаської області відповідно до вимог Розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ГПК України. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «ТЕХНОБУД ІНВЕСТ» у цій справі є стягувачем у виконавчому провадженні з приводу виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року № 925/1191/15 про стягнення з ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» на користь позивача боргу в сумі 171728 грн 66 коп.
Надаючи оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового оскарження є постанова Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 24 квітня 2018 року у виконавчому провадженні № 51400481 про зупинення вчинення виконавчих дій та зобов'язання відповідача здійснити усі передбачені законом заходи з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1191/15.
Разом з тим, з наданих відповідачем на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року документів вбачається, що 24 квітня 2018 року постановою старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаської області Постоєнка М.В. на підставі ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження № № 44750721, 44751057, 44751170, 44751246, 44848328, 45459405, 45203801, 45836170, 45906876, 45906902, 45906929, 45906960, 45906991, 45907037, 46033166, 46033199, 46172965, 46472158, 46588983, 46682248, 4670858, 46875532, 47564169, 47814309, 48171217, 48306751, 48545185, 49413122, 49666535, 49762542, 49806541, 51400481, 51692513, 52854668, 54127470, 54308866, 54627468, 56066894, 56094782, 56095017, 56095171 об'єднано у зведене виконавче провадження № 56260898.
Відповідно, станом на 24 квітня 2018 року, тобто станом на день прийняття оскаржуваної позивачем постанови, виконавче провадження № 51400481 об'єднане у зведене виконавче провадження № 56260898.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось її учасниками під час судового розгляду справи, у зведеному виконавчому провадженні № 56260898 про стягнення грошових коштів з боржника - ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» перебувають на виконанні в тому числі, виконавчі листи видані Черкаським окружним адміністративним судом з адміністративних справ № 823/1686/17 від 29 листопада 2017 року, № 823/719/15 від 03 липня 2015 року, накази господарського суду Черкаської області, тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Частиною 1 ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
За приписами ст. 383 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Частина 2 ст. 384 ЦПК України у вказаній редакції передбачала, що така скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Разом з тим норми ЦПК України не урегульовують порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червень 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), який був чинним станом на час прийняття оскаржуваної позивачем постанови.
У відповідності до Закону № 1404-VIII передбачено особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Відповідно до ст. 30 Закону № 1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Нормами ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII).
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня (ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII).
Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.
Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Водночас ч. 1 ст. 287 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з тим ч. 5 ст. 287 КАС України передбачає, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Отже, наведені норми закріплюють загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.
Таким чином, оскільки законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин, не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про належність справи за позовом ТОВ «ТЕХНОБУД ІНВЕСТ» до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови від 24 квітня 2018 року у виконавчому провадженні № 51400481, яка є частиною зведеного виконавчого провадження № 56260898, суд першої інстанції повинен був застосувати ч. 1 ст. 287 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) та розглядати справу за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 805/3267/16-а.
У зв'язку з зазначеними вище обставинами колегія суддів вважає помилковим висновок Окружного адміністративного суду міста Києва про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з підстав, що були вказані в оскаржуваній ухвалі суду.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, які містяться в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вказану скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням вимог процесуального законодавства та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУД ІНВЕСТ» задовольнити, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Літвіна
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов