Справа № 753/9614/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
17 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.
за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 квітня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м.Києва із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, третя особа: Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облдержадміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 01.06.2018 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, третя особа: Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облдержадміністрації про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення інваліда війни та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної і м.Києві державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.04.2019 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що полягають у неповному з'ясуванні всіх обставин справи.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що в матеріалах справи не міститься документально підтверджених відомостей, що позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Від Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (яка зазначена в якості третьої особи в апеляційній скарзі, проте відомості про її залучення в якості третьої особи судом першої інстанції відсутні), надішли пояснення, відповідно до яких особа з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи має право на встановлення статусу інваліда війни у разі, якщо вона приймала участь у ліквідації таких наслідків у складі штабу, служби чи невоєнізованого формування цивільної оборони СРСР. Особа підлягала залученню до штабу, служби чи невоєнізованого формування цивільної оборони певного рівня - загальнорадянського, республіканського, крайового, обласного, районного, міського чи певного об'єкта народного господарства. Представником Департаменту заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін, колегія суддів ухвалила подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до довідки МСЕК серії КВ-1 №010439 є інвалідом ІІІ групи та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації із заявою щодо встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.
07.02.2018 р. Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надано відповідь за №01-08/1355, згідно якої позивачу відмовлено у наданні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення з посиланням на відсутність доказів, які б підтверджували участь позивача у складі формувань Цивільної оборони.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із правомірності відмови Управління праці та соціального захисту населення Дарницької у місті Києві державної адміністрації у видачі позивачу посвідчення інваліда війни.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII до інвалідів війни належать особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-XII, необхідною є одночасна наявність обставин: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 10 Закону № 3551-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 № 1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 № 90, передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 від 19.05.2005 р., позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), безпосереднім учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідку МСЕК із зазначенням причини інвалідності - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, копію трудової книжки, копію експертного висновку № 59-766 від 23.02.98р., копію довідки № 2736 від 02.02.90р. та від 11.05.2007р. № 06-153, з огляду на що, суд вважає доведеними позивачем факти участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з участю у ліквідації цих наслідків.
На думку суду першої інстанції, дані обставини свідчать лише про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Водночас, для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ), окрім як факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Закон №3552-ХІІ містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.
Як зазначено у пояснювальній записці до проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони), який був прийнятий 15.06.2004 під №1770-IV і набув чинності 08.07.2004 та яким, власне, і було доповнено ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ пунктом 9, "з перших днів аварії на Чорнобильській АЕС 1300 осіб, залучених до мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони Чернігівської, Житомирської та Київської областей, виконували роботи у 30-тикілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення. На той час загони Цивільної оборони знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню".
Отже, окрім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.
Варто зазначити, що документи, які позивач долучив до своєї заяви, адресованої відповідачу, щодо набуття статусу інваліда війни належним чином підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв'язку з тим, що він брав участь у таких заходах, проте належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач не надав.
Крім того, формування Цивільної оборони чисельністю 600 осіб створеної на ДСП "Чорнобильська АЕС" не свідчить про участь позивача у цьому складі, та доводи позивача щодо відсутності однозначної вимоги про обов'язковість видання розпорядчого документу по підприємству про залучення конкретної особи до дій у складі формувань Цивільної оборони, є безпідставними, оскільки в межах спірних правовідносин має бути підтверджена належними та допустимими доказами участь саме ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії у складі формувань Цивільної оборони.
Окрім того, листом ДСП «Чорнобильська АЕС» від 31.08.2018 р. № 3126/01040400-2018 В.о. начальника УПСЗН Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації Карпенка В.В. повідомлено про те, що відомості, які підтверджують факт залучення гр. ОСОБА_1 , 1958 р.н., до робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань цивільної оборони та відомості про обліковий склад невоєнізованих формувань цивільної оборони в архіві ДПС «Чорнобильська АЕС» відсутні.
Дана обставина є істотною, позаяк в протилежному випадку статус інваліда війни (на підставі п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ) поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (п. п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 796-ХІІ).
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07.06.2018 по справі № 377/797/17 (провадження №К/9901/5706/17).
За відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача саме до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О.Костюк
О.Є. Пилипенко