Справа № 823/1463/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
16 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Карпушової О.В., Мельничука В.П.
за участю секретаря Такаджі Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року
у справі №823/1463/18 (розглянутої в порядку письмового провадженні)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної військової служби позивача, що став особою з інвалідністю у зв'язку зі зміною ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 ХІІ;
- зобов'язати здійснити Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахунок та виплату пенсії позивачу, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду війни ІІІ групи, як військовозобов'язаній особі, призваній на військові збори відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2017 року виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України допустити до негайного виконання рішення суду щодо виплати пенсій у межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області провести з 20.03.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу ГУ ПФ України в Черкаській області задоволено, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
27 травня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року за виключними обставинами, в якій заявник просив її скасувати та ухвалити нову, якою рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року залишити без змін. Вказана заява обґрунтована тим, що Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п.1 ч.5 ст.361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Враховуючи, що Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яке застосовувалось судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, наявні передбачені ст.361 КАС України підстави для перегляду вказаного судового рішення за виключними обставинами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії довідки Чорнобаївського районного військового комісаріату № 843 від 20.03.2018 позивач дійсно був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 15.06.1986 по 12.09.1986 та отримав 22,664 рентген дозу опромінення. Підтверджує вказану обставину також архівна довідка № 602 від 02.03.2011, що видана галузевим державним архівом Міністерства оборони України, з якої також вбачається, що ОСОБА_1 , приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 16.06.1986 по 11.09.1986 та отримав 22,664 рентген дозу опромінення.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 21.07.1993 Черкаською обласною державною адміністрацією - позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС першої категорії та згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 13.02.1998 є інвалідом війни ІІІ групи.
Крім того позивачу безтерміново встановлено ІІІ група інвалідності з причин захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків на Чорнобильської катастрофи, про що свідчить довідка МСЕК №012277 від 03.11.2009.
20.03.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 20.04.2018 №7/Х-10 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із змінами, внесеними згідно із Законом від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби (проходив строкову військову службу з 27.04.1977 по 21.04.1979) та направлявся на спеціальні збори в якості військовозобов'язаного.
Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавець не пов'язує право на отримання пенсії з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою і тому згідно з нормами ч. 3 ст.59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням осіб, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а тому вимоги позивача є обґрунтованими, проте при задоволенні позову слід врахувати, що із завою про перерахунок пенсії позивач звернувся лише 20.03.2018 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 01 січня відповідного року.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особі необхідно відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі. Тому, оскільки ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а під час спеціальних зборів, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року набрала законної сили з дати її прийняття відповідно до ст.325 КАС України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка застосовується з 01 жовтня 2017 року, пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У порівнянні з попередньою редакцією ст.59 наведеного Закону з 01 жовтня 2017 року було розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме на осіб, які брали участь в інших ядерних аваріях та випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Проте, незмінною залишилася умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Враховуючи вищезазначене, положення ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачають, що їх дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18 при вирішенні питання про відкриття провадження у вказаній справі як зразковій.
Відповідно до копії довідки копії довідки Чорнобаївського районного військового комісаріату № 843 від 20.03.2018 позивач дійсно був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 15.06.1986 по 12.09.1986 та отримав 22,664 рентген дозу опромінення. Підтверджує вказану обставину також архівна довідка № 602 від 02.03.2011, що видана галузевим державним архівом Міністерства оборони України.
Приймаючи постанову від 31липня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд вважав, що оскільки ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а під час спеціальних зборів, він не має права на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Водночас, 25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, вимога ч.3 ст.59 Закону №796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25 квітня 2019 року, тому суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача вважає, що слід застосувати ч.2 ст.9 КАС України, і зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року), саме з 25 квітня 2019 року.
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від 18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від 10.02.2010; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Отже, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, суд вважає, що позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з 25 квітня 2019 року.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідно колегія суддів не вбачає в його діях протиправності.
Проте, оскільки станом на день перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року за виключними обставинами виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів доходить висновку, що з метою належного та повного захисту прав позивача слід зобов'язати ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 1 січня відповідного року, саме з 25 квітня 2019 року.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами підлягає частковому задоволенню, шляхом скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року та ухвалення нової постанови, про скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 361-369 КАС України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року - задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року - скасувати.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до п.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 25 квітня 2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: О.В. Карпушова
В.П. Мельничук
Повний текст постанови виготовлено 17 липня 2019 року.