Справа № 826/7364/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
17 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В.,Літвіної Н.М.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому з урахування уточненених позовних вимог просила: визнати бездіяльність Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення з питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; зобов'язати відповідачів прийняти рішення з питання виплати одноразової грошової допомоги дружині загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2 .
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення з питання виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - дружині загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2 ; у задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11квітня 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 наприкінці 1989 року був звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що 06 червня 2016 року складено відповідний актовий запис № 1482, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 13.10.2016 року № 157 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням останнім обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_1 є дружиною померлого, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 .
Після смерті чоловіка позивачка звернулася до військового комісаріату ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її чоловіка, на що листом військового комісаріату Житомирського ОМВК від 16.11.2017 року № Г/4940 було повідомлено про повернення документів.
Згідно листа Департаменту фінансів Міністерства оборони, з яким було ознайомлено позивача, одноразова грошова допомога призначається членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, а не членам осіб звільнених з військової служби, крім того, було зазначено, що за документами ОСОБА_2 був звільнений з військової служби 11.12.1989 році, а помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто через 26 років після звільнення з військової служби.
Вважаючи, що відповідачами протиправно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані всі необхідні документи, які підтверджують обставини та причини смерті її чоловіка та підтверджують її право на отримання одноразової грошової допомоги, а Міністерством оборони України необґрунтовано прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги та повернення документів.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ст. 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Положеннями п. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпунктом 4 п. 2 ст. 16 вказаного Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 2011-XII фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами (далі розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Проаналізувавши наведені положення законодавства в контексті встановлених обставин справи колегія суддів дійшла висновку про те, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами розгляду заяви позивачки листом Департамент фінансів Міністерства оборони повідомив позивачку про відсутність права на виплату вказаної допомоги.
Разом з тим, лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача. У Міністерстві оборони України рішення щодо призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, проте дій, спрямованих на прийняття відповідного рішення уповноваженим органом (комісією), цим Департаментом вжито не було.
Крім того, слід зазначити, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України в особі його Міністра, а на Департамент фінансів Міністерства оборони України покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства оборони) розпорядниками нижчої ланки.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 607/7632/16-а.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам та визнав неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Враховуючи те, що в даному випадку Міністерством оборони України не приймалось відповідне рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з прийняттям нової постанови про визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення з питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року відповідає вимогам ст.242 КАС України та підлягає залишенню без змін.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року скасувати в частині визнання неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Викласти абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції: визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення з питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 17.07.2019 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Н.М.Літвіна