Справа № 823/1607/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш
16 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Степанюка А.Г.., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Мідянки А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просив:
- визнати відмову відповідача щодо скасування реєстрації декларації платника єдиного податку 2 групи за період 2012-2016 роки по ФОП ОСОБА_1 в системі обліку поданої податкової звітності - неправомірною;
- зобов'язати відповідача скасувати реєстрацію декларацій платника єдиного податку 2 групи за період 2012-2016 роки по ФОП ОСОБА_1 в системі обліку поданої податкової звітності.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:
- зобов'язано Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області скасувати реєстрацію декларацій платника єдиного податку 2 групи за період 2012-2015 роки по ФОП ОСОБА_1 в системі обліку поданої податкової звітності.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області задоволено, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року скасовано, та прийнято нове, яким выдмовлено в задоволенні позову.
23 травня 2019 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018
Вказане клопотання мотивоване тим, що 10.07.2019 року ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження. Та тим, що в мотивувальній частині вищевказаної ухвали встановлено, що ОСОБА_3 діючи умисно не будучи особою уповноваженою на видачу даного офіційного документу податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, з невстановлених слідством мотивів, з метою подальшого використання, а саме подання до органів державної податкової служби, достовірно знаючи розмір фактичних доходів, внесла недостовірні відомості щодо розміру доходу до декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за перший квартал 2012 року на суму 40 944,00 грн, за півріччя 2012 року на суму 78 444,00 грн., за три квартали 2012 року на суму 116 404,00 грн., за 2012 рік на суму 160 839,00 грн., за 2013 рік на суму 180621,00 грн., за 2014 рік на суму 264622,00 грн., за 2015 рік на суму 150755,00 грн.
Заявник вважає зазначені обставини підставою для скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересеня 2018 року за нововиявленими обставинами та ухвалення нового рішення, яким залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 823/1607/18 за нововияленими обставинами, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку у Катеринопільському відділені Звенигородської ОДПІ з 19.01.2012 по 16.06.2016 на спрощеній системі оподаткування - платником єдиного податку 2 групи.
У період з 2012 по 2016 роки до контролюючого органу від ОСОБА_1 були подані декларації платника єдиного податку, що підтверджується відтисками штемпеля контролюючого органу на відповідних копіях податкових декларацій.
16.11.2017 року позивач звернувся до Звенигородської ОДПІ з листом, в якому просив декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця за весь період (2012-2016 роки), що були подані не ним але від його імені вважати недійсними та скасувати їх реєстрацію.
Листом від 01.12.2017 року Звенигородська ОДПІ повідомила позивача про те, що прийняття рішення про визнання недійсними декларацій органами ДФС можливе лише за наявності відповідного висновку компетентних органів щодо фактів шахрайства та встановлення фальсифікації при поданні податкової звітності.
Висновком експерта сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Черкаського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_4 від 16.02.2018 №1/333 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 на деклараціях платника єдиного податку за 2012-2015 роки виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
На звернення позивача щодо скасування реєстрації декларацій платника єдиного податку 2 групи за період 2012-2016 роки по ФОП ОСОБА_1 в системі обліку поданої податкової звітності відповідач листом від 13.04.2018 №957/23-12-08-017 повідомив позивача, що скасування реєстрації податкових декларацій можливо лише при наявності рішення суду, що набрало законної сили.
Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Задовольняючи адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що що висновком експерта сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Черкаського НДЕКЦ МВС України Кохановського Д . Г. від 16.02.2018 №1/333 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 на деклараціях платника єдиного податку за 2012-2015 роки виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та прийняти нову постанову, якою відмовити задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області задоволено, рішення Черкаського адміністративного окружного суду від 22 травня 2018 року скасовано та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 19.08.2018 за наслідками апеляційного розгляду, виходив з того, що висновок оформлений в рамках досудового розслідування діянь, що носять ознаки злочину, та в силу вимог Кримінального процесуального кодексу України: не є документом, що встановлює факт правопорушення та/або винну особу; не підлягає розголошенню до завершення досудового розслідування; досліджується і набуває статусу доказу тільки за наслідками розгляду його судом в рамках кримінального провадження.
Розглядаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.
В межах даної справи, на думку позивача, нововиявленою обставиною є те,що ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження. Та тим, що в мотивувальній частині вищевказаної ухвали встановлено, що ОСОБА_3 діючи умисно не будучи особою уповноваженою на видачу даного офіційного документу податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, з невстановлених слідством мотивів, з метою подальшого використання, а саме подання до органів державної податкової служби, достовірно знаючи розмір фактичних доходів, внесла недостовірні відомості щодо розміру доходу до декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за перший квартал 2012 року на суму 40 944,00 грн, за півріччя 2012 року на суму 78 444,00 грн., за три квартали 2012 року на суму 116 404,00 грн., за 2012 рік на суму 160 839,00 грн., за 2013 рік на суму 180621,00 грн., за 2014 рік на суму 264622,00 грн., за 2015 рік на суму 150755,00 грн.
Положеннями ч.ч. 1 - 4, 6 ст. 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 22.05.2015 "Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" зазначив, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Таким чином, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
У свою чергу істотні для справи обставини - це ті обставини, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
В контексті наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи заявника про наявність нововиявлених обставин у даній справі, оскільки Київський апеляційний адміністративний суд, при ухваленні постанови від 19.08.2018, не мав та не міг мати інформації щодо факту підроблення підпису, встановленого ухвалою Катерипопільського районного суду Черкаської області від 10.05.2019 року.
Водночас, вказана обставина стала встановленою для суду в подальшому після звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою, та надання відповідних відомостей.
Колегія суддів вважає, що обставина, на яку посилається заявник відповідає критеріям нововиявлених обставин.
З огляду на вказане, суд, вказує на доведеність факту, що підписи від імені ОСОБА_1 на деклараціях платника єдиного податку за 2012-2015 роки виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Коригування декларацій за 2012-2015 не є можливим, у зв'язку з великим проміжком часу від події до ухвалення вказаної постанови.
Тому, суд, вважає, що для повного захисту прав позивача буде доцільним скасування реєстрацій податкових накладних за 2012-2015 роки.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами, суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 369 КАС України, зокрема, встановлено, що у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд приймає постанову - якщо переглядалася постанова.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016, та її скасування в частині відмови в задоволенні позову, та ухвалення в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 242, 322, 325, 328, 329, 368, 369 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами- задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року - скасувати.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Г. Степанюк
А.Ю. Кучма