Справа № 855/310/19
18 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Губської Л. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_20 , заступника голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_23, голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_3, членів Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , треті особи Президент України ОСОБА_16 , політична партія «Партія Шарія» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.07.2019 позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_20, заступника голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_23, заступника голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_17 та членів Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , яка полягає у порушенні ними гарантованого статтею 38, 71 Конституції України ОСОБА_1 як громадянину України прямого виборчого права - активного виборчого права в частині права обрати народним депутатом України громадянина України ОСОБА_19 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого кандидатом в народні депутати Постановою Центральної виборчої комісії від 2 липня 2019 року № 1413 «Про виконання судових рішень у справі № 855/186/19, включеного до виборчого списку політичної партії «Партія Шарія» під № 1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
- зобов'язати відповідачів у строк до 21 липня 2019 року скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 03 липня 2019 року № 1446 «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_19 », включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року».
Також просив у випадку, якщо дії відповідачів будуть містити ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України, постановити окрему ухвалу та направити її за підслідністю до правоохоронних органів для розгляду питання щодо притягнення членів ЦВК до відповідальності.
На обґрунтування вимог позивач зазначає, що Центральна виборча комісія, протиправно позбавила громадянина України ОСОБА_1 конституційного права, гарантованого йому частиною першою статті 38 Конституції України, вільно обирати зареєстрованого постановою ЦВК від 02 липня 2019 року №1413 «Про виконання судових рішень у справі №855/186/19» кандидата у народні депутати України ОСОБА_19 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» під №1 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
Спірні правовідносини виникли щодо оскарження рішення, дій Центральної виборчої комісії, членів цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, відтак, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду як до суду першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 273 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Розглянувши заявлені позивачем вимоги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду з урахуванням наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 03 липня 2019 року ЦВК прийняла постанову №1446, якою скасувала реєстрацію кандидата у народні депутати України ОСОБА_19 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» під №1 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, виключивши його із зазначеного виборчого списку.
Вказана постанова мотивована тим, що ОСОБА_19 не дотримано вимог Конституції України та Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року №4061-VI (далі - Закон №4061-VI) щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року.
08 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Політична партія «Партія Шарія», в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 03 липня 2019 року №1446 «Про скасування реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_19 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року».
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі № 855/265/19 - без змін.
15 липня 2019 року позивач подав на підставі ст. 40 Конституції України звернення до голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_20 , заступника голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_23 заступника голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_17 та членів Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , з пропозицією відновити до 21 липня 2019 року гарантоване громадянину України ОСОБА_1 , що має право голосувати на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, статтею 38 Конституції України та статтею 71 Конституції України активне виборче право в частині проголосувати на призначених на 21 липня 2019 року позачергових виборах народних депутатів України за зареєстрованого постановою Центральної виборчої комісії від 2 липня 2019 року № 1413 «Про виконання судових рішень у справі № 855/186/19» кандидата в народні депутати України ОСОБА_19 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» під № 1, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, шляхом скасування до 21 липня 2018 року постанови Центральної виборчої комісії від 03 липня 2019 року № 1446 «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_19 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року».
Хоча позивач і вказує про оскарження ним бездіяльності ЦВК та її членів щодо не відновлення, на його думку, гарантованого йому частиною першою статті 38 Конституції України права вільно обирати, по суті ОСОБА_1 не погоджується з постановою ЦВК №1446 від 03 липня 2019 року, якою скасовано реєстрацію кандидата у народні депутати України ОСОБА_19 , включеного до виборчого списку Політичної партії «Партія Шарія» під №1 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, виключивши його із зазначеного виборчого списку. Та просить зобов'язати ЦВК вчинити дії у зв'язку з її прийняттям.
Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України встановлені ст. 277 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 277 КАС України, рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому ст. 273 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Частиною шостою вказаної статті передбачено, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Особливості обчислення процесуальних строків у справах, передбачених, окрім іншого, ст. 273, врегульовано ст. 270 КАС України.
Так, згідно ч. 1 ст. 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 270 КАС України, днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Отже, позов щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності Центральної виборчої комісії може бути поданий до Шостого апеляційного адміністративного суду (окрім справ щодо встановлення результатів виборів або всеукраїнського референдуму) не пізніше п'ятого дня із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. У випадку пропуску такого строку позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Як вбачається з позовної заяви, позовна заява подана до суду 18.07.2019, що підтверджується реєстраційним штампом Шостого апеляційного адміністративного суду, а відтак, позивачем пропущено п'ятиденний строк оскарження постанови ЦВК №1446 від 03 липня 2019 року та дій Центральної виборчої комісії.
Враховуючи викладені обставини, оскільки позивачем пропущено п'ятиденний строк подання позову, який не може бути поновлений, то наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 5 ст. 270 КАС України.
У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 270, 272, 273, 278 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_20 , заступника голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_23, голови Центральної виборчої комісії ОСОБА_17 членів Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , треті особи Президент України ОСОБА_16 , політична партія «Партія Шарія» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.
Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, апеляційна скарга подається учасниками справи до Верховного суду через Шостий апеляційний адміністративний суд.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
Л. В. Губська
Головуючий суддя Кузьменко Володимир Володимирович
Судді: Василенко Ярослав Миколайович
Губська Людмила Вікторівна