П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2019 р.м. ОдесаСправа № 521/6098/19
Головуючий в І інстанції: Сегеда О.М.
Дата та місце ухвалення рішення: 16.05.2019 р.
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача -Шеметенко Л.П.
судді -Стас Л.В.
судді -Турецької І.О.
за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС по справі про порушення митних правил від 14.11.2018 року №3244/50000/18 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 11 867,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки відповідача про порушення позивачем митних правил є безпідставними, оскільки митна вартість товару позивачем визначена з урахуванням даних відповідного договору та розрахункових документів, тобто з дотриманням вимог митного законодавства. Зазначені обставини свідчать про те, що вирішення питання про притягнення позивача до відповідальності відбулось необ'єктивно, без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил, не у відповідності до чинного законодавства, у зв'язку із чим рішення відповідача підлягає скасуванню.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову про залишення без змін постанови у справі про порушення митних правил.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ПП "КОНТИНЕНТ 15" та Компанією "AURORA SOLUTIONS LIMITED" укладено Договір поставки від 20.11.2015 року №AU.DB-1260, за яким Компанія "AURORA SOLUTIONS LIMITED" зобов'язується передати у власність ПП "КОНТИНЕНТ 15", а ПП "КОНТИНЕНТ 15" зобов'язується приймати та оплачувати в порядку та на умовах, викладених у Договорі, непродовольчі промислові товари (продукцію).
У п.п. 2.1 п. 2 Договору сторони визначили, що кількість і асортимент продукції, що поставляється, узгоджуються додатково й вказуються в товаросупровідних документах.
Згідно із п.п. 4.1 п. 4 Договору поставка продукції здійснюється на умовах СІР - м. Одеса, Україна (ІНКОТЕРМС 2000), за винятком випадків, коли інші умови поставки зазначені у відповідному товаросупровідному документі.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 п. 5 Договору загальною сумою даного Договору є сумарна вартість усіх партій продукції, поставлених на підставі даного Договору.
Орієнтовна загальна сума цього Договору становить 992 000 Євро.
Ціна продукції може залежати від обсягу партії продукції, відстані її перевезення та терміновості поставки продукції, та знижки виробника. Загальна вартість кожної певної партії продукції, а також ціни за кожну одиницю продукції, вказуються у відповідних товаросупровідних документах. У випадку розбіжностей ціни продукції, ціна, зазначена в інвойсі постачальника, має пріоритет і вважається основною.
Згідно із п.п. 7.1, 7.2, 7.3, 7.4 п. 7 Договору Компанія "AURORA SOLUTIONS LIMITED" здійснює поставку певних партій продукції в додатково погоджені сторонами порядку й строки, які вказуються у відповідних товаросупровідних документах.
Доставка продукції здійснюється за адресою, зазначеною ПП "КОНТИНЕНТ 15".
Поставка продукції за даним Договором здійснюється окремими партіями.
Компанія "AURORA SOLUTIONS LIMITED" поставляє продукцію в комплекті з необхідною кількістю рахунків-фактур, пакувальних аркушів, а також сертифікатів якості й походження продукції.
За правилами п.п. 11.1, 11.2 п. 11 даний Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє протягом трьох років.
У випадку відсутності заяви жодної зі сторін про припинення або зміну умов даного Договору протягом одного місяця до моменту закінчення строку даного Договору, договір вважається щоразу автоматично продовженим на той же строк і на тих же умовах.
Угодою від 25.01.2016 року за №2 сторони дійшли згоди виключити п. 5.2 Договору від 20.11.2015 року №AU.DB-1260.
Угодою від 14.09.2016 року №4 сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 Договору від 20.11.2015 року №AU.DB-1260 у такій редакції: "Кількість і асортимент продукції, що поставляється, узгоджуються сторонами додатково й вказуються в товаросупровідних документах (пакувальних аркушах, інвойсах тощо). При цьому основним (пріоритетним) документом вважається інвойс."; п. 4.1 викладено у такій редакції: "Поставка продукції за даним Договором здійснюється на умовах СРТ - місто Одеса, Україна (ІНКОТЕРМС 2000), крім випадків, коли інші умови поставки зазначені у відповідній специфікації або у відповідному товаросупровідному документі".
Також, вказаною угодою доповнено Договір від 20.11.2015 року №AU.DB-1260 новим пунктом 5.2, згідно якого орієнтовна загальна сума Договору становить 15 000 000 Євро; пунктом 5.4, згідно якого вказана в інвойсі вартість товару включає вартість маркування та упакування, здійснених згідно п. 3.2 Договору, та вартість доставки на умовах, передбачених п. 4.1 Договору.
Угодами від 23.11.2015 року №1, від 28.01.2016 року №3 сторонами вносились зміни в умови Договору від 20.11.2015 року №AU.DB-1260 в частині кількості та асортименту продукції, порядку та строків поставки товару.
21.04.2017 року позивачем як декларантом ПП "КОНТИНЕНТ 15" подано до Одеської митниці ДФС електрону митну декларацію №UA500060/2017/012530 на товари, які ввезено з Болгарії на митну територію України в межах Договору поставки від 20.11.2015 року №AU.DB-1260.
Митна вартість поставленого товару визначена за правилами ст. 57 Митного кодексу України, тобто за ціною вказаного Договору.
На підтвердження митної вартості товару позивачем надано до митного органу: Договір поставки від 20.11.2015 року №AU.DB-1260; інвойс компанії "AURORA SOLUTIONS LIMITED" від 26.07.2017 року №4108357/1, згідно якого вартість товару зазначена у розмірі 27 129,6 Євро, що на момент митного оформлення складає 821 698,61 грн.
Для встановлення автентичності поданих для митного оформлення документів Одеською митницею ДФС в порядку ст. 336 Митного кодексу України направлено відповідний запит до митних органів Болгарії.
15.06.2018 року Одеською митницею ДФС листом від 14.06.2018 року отримано відповідь митних органів Болгарії з копіями документів, за якими здійснювалось митне оформлення при вивезені товарів з Болгарії.
Так, на запит Одеської митниці ДФС надано, у тому числі, копію рахунку від 26.07.2017 року №1001081440, виставленого продавцем - болгарською компанією "LIBHERR HAUSGERAETE MARICA EOOD" швейцарській компанії "Liebherr Export AG", в якому зазначено що кінцевим одержувачем товарів є ПП "КОНТИНЕНТ 15" через посередництво компанії "AURORA SOLUTIONS LIMITED", яка залучена у якості посередника за дорученням ПП "КОНТИНЕНТ 15".
Згідно вказаного рахунку фактична вартість товарів складає 27 564 Євро, тобто за ціною вищою, ніж оформлено за декларацією №UA500060/2017/012530 - 27 129,6 Євро.
Крім того, відповідно до наданого до митного контролю інвойсу Компанії "AURORA SOLUTIONS LIMITED" поставка товару здійснювалась на умовах "СРТ ODESSA", що у тому числі зазначено у графі декларації №UA500060/2017/012530.
Водночас, з отриманих від митних органів Болгарії документів, а саме транспортної накладної (DELIVERY NOTE), перевезення товару здійснювалось на умовах EXW - самовивіз.
Зазначені обставини стали підставою для висновку Одеської митниці ДФС про те, що ПП "КОНТИНЕНТ 15" залучено до зовнішньоекономічної операції посередника Компанію "AURORA SOLUTIONS LIMITED" з метою заниження митної вартості товару, а перевезення товару з Болгарії до України здійснювалось не за рахунок продавця товару як вказано в документах, наданих до митного оформлення в Україні, а за рахунок покупця - ПП "КОНТИНЕНТ 15" і вартість за перевезення не включено до вартості товарів.
Оскільки при митному оформлені товарів надано документи, що містять неправдиві відомості щодо визначеної митної вартості товару, в результаті чого не сплачено митні платежі на суму 3 955,68 грн., митний орган встановив в діях керівника ПП "КОНТИНЕНТ 15" склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, про що оформлено протокол від 18.10.2018 року №3244/50000/18 з призначенням справи про порушення митних правил в приміщенні Одеської митниці ДФС на 14.11.2018 року о 11:30 год.
Розглянувши вказані матеріали, заступником начальника Одеської митниці ДФС винесено постанову від 14.11.2018 року №3244/50000/18, якою ОСОБА_1 , директора ПП "КОНТИНЕНТ 15", визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 11 867,04 грн.
Не погоджуючись із накладенням стягнення, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що, оскільки матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача, направленого на несплату митних платежів, а розгляд справи здійснювався митним органом у відсутності позивача, у тому числі без наявності відомостей про його повідомлення про час і місце розгляду справи, постанова відповідача не може відповідати критерію правомірності та обґрунтованості, що є безумовною підставою для її скасування та закриття провадження у справі про порушення митних правил.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
За змістом ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного оформлення.
Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України, у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України сплатити митні платежі.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
З аналізу зазначених норм вбачається, що митна вартість товарів за ціною договору має відповідати ціні товару, фактично сплаченій або яка підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товару визначається самостійно декларантом товару, який несе відповідальність за достовірність та повноту даних у митній декларації.
Водночас, виявлення під час митного оформлення товару вчинення декларантом дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інших протиправних дій, є наслідком для притягнення до відповідальності та накладення стягнення у вигляду штрафу у розмірах, встановлених законом.
Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, визначальним для застосування наслідків вчинення неправомірних дій під час митного оформлення товару, контролюючий орган має встановити в діях винної особи прямий умисел як форму вини та конкретну мету - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно надано оцінку обставинам справи та враховано, що, визначаючи митну вартість товару під час його декларування, позивач керувався даними щодо ціни товару, розрахованої постачальником відносно окремої партії товару у відповідному інвойсі.
Водночас, колегія суддів зазначає, що вказані дії позивача узгоджуються із приписами ст. 57 Митного кодексу України та Договору про поставку товару.
При цьому, зі змісту господарських домовленостей, визначених у вказаному Договорі, вбачається відсутність узгодженості між сторонами Договору враховувати під час виконання своїх зобов'язань будь-які інші дані щодо ціни поставленого товару, окрім відповідного інвойсу, який є пріоритетним для сторін під час оплати товару.
Судом першої інстанції вірно вказано, що вартість товару, визначена позивачем у митній декларації та виставлена постачальником в інвойсі, є однаковою.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно умов Договору від 20.11.2015 року №AU.DB-1260 з урахуванням змін на підставі Угоди від 14.09.2016 року №4 поставка продукції здійснюється на умовах СРТ - місто Одеса, тобто сторонами узгоджено включення в ціну товару і вартість його перевезення.
Будь-яких інших домовленостей в цій частині між покупцем та постачальником товару за цим Договором визначено не було, таких обставин не підтверджено належними доказами і митницею під час контролю правильності визначення митної вартості товару.
Отже, зазначені обставини виключають висновок контролюючого органу про вчинення позивачем умисних дій на ухилення від сплати митних платежів чи їх заниження під час постачання товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Водночас, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем протиправних дій з метою ухилення від сплати митних платежів чи заниження їх розміру, колегія суддів вважає вірним висновок суду про необґрунтованість стягнення в оскаржуваній постанові.
Разом з цим, відповідно до ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Згідно із ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 495 Митного кодексу України визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно із ст. 498 Митного кодексу України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
З аналізу викладених правових норм вбачається, що про розгляд справи про правопорушення митних правил має бути повідомлена особа, яка притягується до відповідності.
Справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що уповноважений орган має забезпечити заслуховування пояснень особи, яка притягається до відповідальності, вивчення доказів, які на думку цієї особи підтверджують дотримання ним вимог митного законодавства, та прийняти обґрунтований висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу правопорушення, а відтак - рішення за наслідками всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Судом першої інстанції вірно враховано, що протокол про порушення митних правил був складених за відсутності позивача, доказів на підтвердження своєчасного сповіщення позивача про місце і час розгляду справи відповідачем суду не надано.
Даних про наявність у митного органу відомостей про сповіщення позивача про розгляд справи не наводиться апелянтом і в апеляційній скарзі.
З огляду на те, що матеріали справи не містять відомостей про завчасне сповіщення позивача про розгляд справи, зазначені обставини перешкоджають подальшому провадженню у вирішенні питання відносно виявленого правопорушення.
Враховуючи викладене, оскільки висновки контролюючого органу про недотримання позивачем правил митного законодавства, вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, складені не на підставі всебічного і об'єктивного розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята не у відповідності до правил законодавства та є необґрунтованою, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що зазначені обставини є безумовною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про правопорушення митних правил.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 272, 286, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 18.07.2019 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька