П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1053/19
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови у видачі дозволу на розроблення землеустрою та зобов'язання прийняти наказ,-
В лютому 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (надалі - відповідач), в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо відмови видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки: за заявою позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів) - протиправними;
- зобов'язати відповідача ухвалити наказ (рішення) організаційно-розпорядчого характеру: за заявою позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, згідно з графічними матеріалами, поданими у якості додатку до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту відведення, - за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дивізівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів);
- постановити окрему ухвалу стосовно відповідача щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: приписів Земельного кодексу України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 року. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що перешкоди для надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою - відсутні, а відмова у задоволенні вимог позивача на підставі того, що зазначена ділянка включена у перелік земельних ділянок право оренди на які, виставляється на земельні торги окремими лотами є протиправною. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.08.2015 року (а.с.16).
02.10.2018 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га (а.с.12).
До клопотання позивачем надано: копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію документу, що підтверджує участь військовослужбовця у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичних операцій у східних та південно-східних областях України.
Листом від 29.10.2018 року №Ш-13560/0-7680/0/37-18 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.18).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду вищевказаного клопотання позивача та прийняття відповідачем рішення з цього питання, земельна ділянка щодо якої позивачем було подано клопотання наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, що в силу приписів ч.3 ст.136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Колегія судів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та при розгляді справи виходить з наступного.
Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Частиною 4 ст.122 Земельного Кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч.1 ст.134 Земельного Кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст.134 Земельного Кодексу України передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
Статтею 136 Земельного Кодексу України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах
Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Аналіз приписів ст.136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Відповідно до рішення Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №229-VII від 07.09.2018 року, до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області направлено клопотання про включення земельної ділянки орієнтовною площею 200 га, яка розташована за межами Дивізійської сільської ради та являється землею державної власності до переліку земельних ділянок, пропонуються для продажу права оренди вказаної земельної ділянки на земельних торгах терміном на сім років (а.с.46-47).
Згідно з наказом ГУ Держгаокадастру в Одеській області від 12.09.2018 року №219, доповнено перелік земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами згідно з Додатокм №1, затвердженого наказом Головного управління Держземагенства в Одеській області «Про затвердження переліку земельних ділянок» №77 від 18.09.2014 року, земельними ділянками, визначеними додатком №1 цього наказу (а.с.44).
Згідно з Додатком №1 до вказаного наказу, перелік земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами доповнено земельною ділянкою орієнтовною площею 200,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Одеська обл., татарбунарський р-н., Дивізійська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер: НОМЕР_2 (а.с.45).
З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний наказ відповідача прийнятий 12.09.2018 року, а позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 02.10.2018 року, тобто на момент звернення позивача із клопотанням від 02.10.2018 року вже існував наказ №219 від 12.09.2018 року.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказані обставини є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 03.04.2018 року у справі №815/3059/17 та постанові Верховного суду від 02.10.2018 року у справі №806/3708/15.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.